Олімпіада — свято здоров'я, звитяги, краси, час без війни, чесних перемог... Скільки зусиль докладається: спортсмени, буває, десятиріччями готуються, щоб отримати бодай шанс ступити на п'єдестал пошани. Але є москалі. Ось є вони і все. В даному випадку маються на увазі не тільки сини орди, але і всілякі малорозвинені цієї планети, що наважуються забрати перемогу чи медаль у тих, хто на це заслужив.
Питається, навіщо тоді такі змагання — щоб заробити грошей всіляким міжнародним недофедераціям та медійникам з рекламниками?
Дуже подобається як спортсмени борються до кінця, як красиво виступають. Багато чому можна навчитись навіть безпосередньо неспортивного. І малечі набагато приємніше давати переглядати спортивні змагання, ніж інші продукти телебачення. Вони починають захоплюватись. Звичайно, найкращий приклад — приклад батьків. Але батьки бувають не такі спортивні. Тобто, такі змагання несуть, в принципі, хороше (якщо не брати до уваги допінг, гноблення здоров'я у багатьох видах професійного спорту, політичні моменти — але це за кулісами). Тому прикро, коли судді дозволяють собі бути купленими або заляканими. Хоча, хоча Олімпіада є невід'ємною частиною теперішнього людства, а значить, це лише чергове відображення того, що відбувається в світі. Корупцію та некомпетентність ніхто так і не поборов навіть на такого рівня змаганнях.
Тому, краще проводити змагання з таких видів спорту, де чітко можна сказати хто переміг: за швидкістю, влучністю, висотою, дальністю... А в таких гарних видах спорту як художня гімнастика, наприклад, давати призи за глядацькими симпатіями.
Так і в житті: коли вам пропонують заздалегідь щось вирішене, і воно не може бути ніяк виміряне — треба користуватись своїм до того ставленням і робити висновки чи підходить вам кіт у мішку, чи ні.
