5df959965d2c7.jpeg

Боже, я звертаюся до Тебе. Я сподіваюся на Тебе. Я чекатиму тут Тебе. Ти обіцяв, що, коли я очікуватиму Тебе, Ти даси мені нові сили. Ти обіцяв, що я літатиму на крилах, як орел; бігтиму і не втомлюватимусь, ходитиму, не знаючи втоми.Ісусе, Ти говорив, коли буду втомлена, змучена і обтяжена, мені потрібно прийти до Тебе.Я приходжу до Тебе сьогодні. Щоб Ти дарував мені спокій і силу. Господи, мені потрібен відпочинок, глибоко в моїй душі. Навчи мене, як сподіватися на Тебе. Покажи мені, як скласти мої тягарі до Твоїх ніг.

Господи, мій душевний біль такий сильний, що я не можу спати ночами. Через зайнятість я змушена прокидатися завчасно. Я занадто багато працювала і втомила своє тіло і душу. Замість того, щоб живити мій дух Твоїм Словом, я підживлювала його болем, стражданнями, своєю роботою, всім тим, що я повинна зробити впродовж дня. Тепер я обезсилена.

Зараз я зрозуміла, що це все було намарно. І я прошу Тебе дати мені спокій. Дай мені сон. Дай глибокий відпочинок моїй душі, щоб я могла прокинутися, відчуваючи себе оновленою — тілом, душею і духом.Небесний Батьку, моя душа втомилася, мій дух виснажений і стривожений. Але Твоє Слово свідчить, що Ти даєш здоровий розум і душу. Ти також говориш, що допоможеш мені перебувати в Твоїй надії й безпеці.Я хочу скласти увесь тягар із мого серця. Я хочу отримати Твій світ, впевненість і надію. Будь ласка, дай спокій моєму тілу, душі і духу.

Боже, я вибираю сьогодні — зараз, вже — присвятити цей день Тобі. Сьогодні я приймаю рішення залишити свої рани, образи, біль і своє минуле. Сьогодні я вибираю прийняти радість, яку Ти даєш: радість Господа.У Своєму Слові Ти обіцяєш, що Твоя радість дає силу, притулок, безпеку, захист. Ти обіцяєш, що Твоя сила — це фортеця, в яку я можу втекти і де можу заховатися.Прошу, будь моєю силою. Будь моїм притулком і моєї фортецею. Дай силу моєму тілу, душі і духу — силу, яку тільки Ти можеш дати. Амінь!

5df959c2d3d9b.jpeg

Волонтер Христина Феціца

«Ті ж, що на Господа вповають, відновлюють сили, немов орел, здіймають крила, біжать, не знають утоми, ідуть уперед, не знемагають (Ісая 40:31).

Тільки той, хто відчуває та співчуває своїй Нації зможе зрозуміти, що відчуває душа воюючої країни. Це справді вчинок — пробудити свою душу в молитві. В молитві за мир, за світлу, рідну посмішку українських матерів та дітей, воїнів і волонтерів.

5df959dce9430.jpeg

Авангард нашої Нації — всі ті, хто не вагаючись полинули в самий епіцентр війни за минуле та майбутнє, котра йде сьогодні не лише на Сході, а й по всій країні. Війни із зовнішнім і внутрішнім ворогом. Ці люди не замислюються про те, що буде з ними самими.

5df959ec14865.jpeg

Вони живуть, долаючи біль численних втрат, щоб дарувати любов та милосердя тим, хто так цього потребує саме сьогодні. Такі люди, самі того не усвідомлюючи, виграють духовну війну, війну з розчаруванням та байдужістю, лише самим фактом свого існування. Але їм також буває складно. Складно, боляче, страшно. Та вони сильніше за це.

5df959f932bac.jpeg

Саме тому, залишаючи своїх рідних та друзів вони линуть на допомогу тим, кому вона найбільше потрібна. Вони піклуються про тих, хто на передовій, допомагають діткам, доглядають за пораненими…

5df95a0510b2d.jpg

Я бачив навпроти себе тендітну, красиву жінку. Красиву, в першу чергу, тією любов'ю, котру вона випромінює. Любов'ю до України і до українців, любов'ю до Бога і молитви. Христина любить не за чесноти, а лише тому, що сама сповнена любов'ю, і не усвідомлює себе інакше ніж в любові до Нації і Бога. Бог і Україна!

5df95a1291b78.jpeg

А ще, така сильна, рішуча, яскрава, вона прагне бути просто жінкою — матір'ю, дружиною, донькою і інколи навіть маленькою дівчинкою.

5df95a2257c15.jpeg

Як Ольга Батагова, Анна Іллющенкова, Христина Панасюк, Наталя Гузак, Оксана Сусяк, Христина Головачова, Ганна Гарус (Широкова)… І ще багато ніжних, таких генетично рідних українок.

5df95a314fe93.jpeg

Я не перестаю дивуватися тому, яка величезна сила захована в цих ніжних, тендітних жінках. Які незламні вони в своїй любові до Нації і Бога. Та інколи і їх долає втома і в такі миті вони прагнуть, щоб поруч був той, хто самою своєю присутністю дозволить відчути себе слабкою та захищеною. Той, чия любов і міцні обійми укриють від усіх життєвих негараздів і дарують крила протистояти викликам нового дня. Той, чия душа любить, не зважаючи ні на що.

5df95a46a4b66.jpeg

Та вони заслуговують такої любові та підтримки не тільки від найдорожчих, а й від кожного з нас. Як же я мрію, щоб ми навчилися ставитися одне до одного з довірою та турботою, щоб ми посміхались одне одному і розуміли, що ми Українці Є. І окрім нас, українців, у нашої любої України нікого немає. А піднімуть нашу Націю ось ці милі, ніжні та рідні дівчатка, котрі так самовіддано линуть до найболючіших місць, щосили намагаючись розрадити, врятувати, допомогти.

5df95a675cf65.jpeg

Її схвилювала наша бесіда. Розмова про Бога і Україну зачепила струни її душі. Вона не розуміла, як так сталося, а я дивився на неї і щиро бажав їй Божого щастя, чудово усвідомлюючи, на чиї тендітні плечі лягли безжальність та підлість війни.

5df95a75b0bfa.jpeg

Моліться за них. Моліться зранку та ввечері. Їм це життєво необхідно. Моліться та віруйте.

Христина Феціца. «СПОВІДЬ» авторська програма Олега Володарського