Нагадаю, що внаслідок сумнівного указу новообраного президента Зеленського Верховна Рада восьмого скликання була розпущена. Конституційний суд взявся розглядати указ на відповідність Основному закону й швидко виніс дивний вердикт, який підтверджує сумнівність цього акту: дві гілки влади вступили в конфлікт, який немає юридичного вирішення, отже нехай їх розсудить народ.
Боротись за збереження розпущеної Ради ніхто не хотів і всі пішли на вибори. Вони відбулись в дуже стислі терміни й 21 липня пройшло голосування. Цього разу люди обирали не розумом і не серцем. Вони просто шукали в списках тих, хто йшов від президентської партії «Слуга народу». Довіра до зелених тоді була безпрецедентно високою. Власне, голосуючи за висуванців від «Слуги», люди немов ще раз підтримали Зеленського. Саме на це й розраховували нові завсідники на Банковій.
Незабаром люди довідались, що за новими обличчями проглядаються старі й дуже знайомі писки. Виявилось, що профінансували Зеленського й «Слуг» народу олігархи. Найбільше вклався один з них, у якого забрали «ПриватБанк» через відмивання коштів, вивід їх за кордон і доведення банку до банкрутства. Але було пізно, бо вибір зробили.
А далі пішло-поїхало. Спочатку зелені створили свою монобільшість, узурпувавши владу в залі під куполом. Зважаючи на те, що до того часу президент вже розставив на 100% своїх людей на ключові державні посади, то країна фактично опинилась під владою однієї особи і його оточення. Як в Білорусі чи в Росії.
З самого початку депутати один за одним були викриті в лобізмі на користь тих чи інших зацікавлених осіб під час розробки законопроектів. Лобізм поширювався на багато сфер зокрема медицину, підприємницьку діяльність, виробництво тютюну, операції з нерухомістю та оцінювання, переробка сміття, енергетика, застосування акцизів, і навіть переатестацію моряків. В усіх цих сферах обертаються гроші – великі й не дуже і саме вони є предметом зацікавленості гравців, які й звертаються до депутатів з монобільшості з проханням допомогти їх заробити. Не безкоштовно, звісно.
Особливо цікавим є кейс так званого великого будівництва. Саме депутати-слуги з подачі їх кураторів з Банкової проголосували за вивід витрат на дороги з-під системи ПроЗорро. Мільярди коштів вже більше року розподіляються в ручному режимі і це є надзвичайно ризиковано з точки зору корупції. Ось чому вартість доріг, які будуються зараз значно дорожче від тих, що будувались раніше. Бо в ціну закладено корупційну ренту. Гроші з великого будівництва течуть в офшори, про що нам кажуть наші міжнародні партнери вже прямим текстом. А деякий відсоток з цих грошей ймовірно опиняється в конвертах депутатів-слуг, про що сигналізує суспільству опозиція, зокрема «Європейська Солідарність».
Кажучи про депутатів від монобільшості не можна обійти кілька конкретних кейсів. Ось кейс Яременка, який прямо в сесійній залі розглядав повій на відповідному сайті з метою замовити якусь з них. По-перше Яременко одружений і має сім'ю. По-друге щоб робити це прямо у святая-святих української державності, де проголошувалась незалежність України треба зневажати саму країну й народ, слугою якого назвався. І цей депутат досі в лавах монобільшості.
Кейс Дубінського. Це цуцик олігарха Коломойського. Генератор маси скандалів і зашкварів. Але на «вершину слави» він зійшов, коли наш стратегічний партнер США за даними їх розвідки назвав Дубінського агентом Кремля і причетним до втручання у американські вибори. Проти цього слуги США ввели санкції, а "YouTube" заблокував його акаунт. Сьогодні спостерігаємо погіршення відносин між США й Україною, що зокрема й спричинено перебуванням у владі таких агентів як Дубінський.
Кейс обкурених депутатів-слуг Юрченка й Брагара. Тут взагалі без коментарів. Ну і кейс Тищенка. Саме того, який показував дупу у своєму блозі. Кому він її показував? Його виборцям? Напевно. Бо саме з його іменем пов'язані нові корупційні схеми у різних сферах, зокрема на тому ж таки великому будівництві.
Щоб пройтись по усім кейсам, які свідчать про випадковість більшості людей, що пройшли за списками «Слуги» в Раду потрібно багато часу. Але головне не забувати, що саме Зеленський особисто схвалював кандидатів у депутати на виборах 21 липня 2019 року. Отже відповідальність за них несе персонально Зеленський. Тобто це саме Зеленський показував дупу усім своїм виборцям, ба більше – усім українцям, і продовжує це робити. Тож думайТЕ.
