Вчорашню заяву президента Америки всі чекали затамувавши подих. Після ракетної атаки з боку Ірану на воєнних США розташованих в Іраці найпотужніша країна світу мала б дати адекватну й переконливу відповідь.
Натомість Дональд Трамп під час заяви для преси виглядав скоріше як голуб миру. Він запевнив, що ніхто з американських воєнних не постраждав під час атаки. Він вкотре назвав Іран спонсором тероризму і нагадав про знищення генерала Сулеймані.
Трамп запевнив, що не допустить нуклеаризації Ірану, звинуватив демократа Обаму у підписанні нерозумної ядерної угоди, оголосив про подальші санкції. Також Трамп звернувся до НАТО з проханням приймати більш активну участь в процесі в регіоні.
Отже Америка наразі відмовляється від подальших воєнних акцій проти Ірану. Останнє слово в цьому нетривалому протистоянні залишилось за іранцями. В чому причина такої позиції Америки?
По-перше вдалось ліквідувати Сулеймані і тим самим завдати відчутної втрати іранським силам. Ця ліквідація сталась за допомогою високоточної зброї і це сигнал усім, хто бажає смерті Америці – з ними може статись те ж саме.
По-друге оголошено про подальші санкції. Цей інструмент може бути дуже ефективним, як наприклад щодо Північного потоку – 2. Звуження економічних можливостей країни може завдати відчутнішої шкоди, аніж ракетні обстріли її об'єктів.
По-третє адміністрація США розуміє, що завдання масованих ракетних ударів по Ірану призведе до активізації терористів і смертників по всьому світу і передусім в самій Америці. Вибухатимуть бомби й гинутимуть мирні американці. Бо лише у такий спосіб Іран може відповідати США.
І на останок – час для війни з Іраном зараз не найкращий. Оскільки виборча риторика у заяві Трампа звучала (звинувачення попередників і акцентування на економічних і воєнних успіхах за нинішньої влади), це свідчить, що фактор виборів теж впливає на прийняття рішення. Швидка й ефективна ракетна війна проти Ірану якщо й можлива, то ближче до виборів.
Зараз Трамп відступив. Розумне рішення? Скоріше так. Але подальший перебіг подій залежатиме не лише від нього, а від самого Ірану. Чи влаштує їх те, що, попри втрату Сулеймані останнє слово залишили за ними? Якщо ні, то протистояння буде продовжено не чекаючи на жодні інші фактори.
