НАРИСИ ПРОЕКТУ ПАРТІЇ « СЛУГИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ»


Стало модним називати партійну діяльність політичним проектом. І ця назва означає, що ніяких партій, що побудовані на ідеології, практично немає. За невеликим винятком. А оскільки очільники тих партій встигли якось заплямувати себе чи просто не сприймались частиною української спільноти, то виникає потреба у появі чогось нового, чогось більш дієвого. Що дасть зміни (хотів написати радикальні, але слово вже настільки заяложене) на краще. Отже скажемо «ні» політичним проектам і всім народом візьмемось самі за політичне будівництво.

При створенні програми нашої партії ми не брали за ціль відповідати детально на кожне питання сьогодення. По-перше: детальні виклади повинні розроблятись колективною працею чи не всіх членів партії, а партія лише створюється. По-друге: такий виклад буде розміром в кільканадцять томів. А для створення партії потрібно в програмі окреслити фундаментальні позиції, навколо яких і сформується партійне ядро.

Коли говорять про загальнолюдські цінності, то буває, що співрозмовники мають на увазі різні, часто взаємно виключні, речі. Щоб читач зміг правильно зрозуміти цю програму, визначимось з тим, що ж ми хотіли б побудувати.


В основу того, що поведе по життю нашу партію в Україні, покладена не політична доцільність, не воля до перемоги будь-яким способом, не намагання членів партії, використовуючи владу, збагатитись. Ми, як і всі нормальні люди, визнаємо необхідність моральних принципів, у яких живе почуття обов’язку. І це почуття обов’язку керується нашою совістю. Отож лише совість може бути мірилом, хребтом всіх наших програмних засад. Совість – це той внутрішній голос, який каже нам, що є добро і що є зло, що є чесне і що є не чесне, що справедливе і що не справедливе.

Тому наше відношення до неправдивого слова є дуже негативним. Всяка брехня, всякий обман повинен бути засудженим, і засудженим не тільки морально, але й по закону. Це стосується також і неправдивих свідчень в суді, і обмови чи неправдивого доносу, неправди в ЗМІ, в тім числі і в Інтернеті, брехні лікаря хворому, брехливих обіцянок політиків виборцям.

Життя – найбільший дар, даний людині. Позбавляти життя себе чи других людей – не по-людськи. Отож ми повинні виробити такі закони, при яких політика нашої держави повинна бути направлена на прогнозування та умиротворення конфліктів, які могли б перерости у воєнні дії (програма писалася задовго до російської агресії відносно України).


Ми не сповідуємо принципу відплати, коли вбивцю наказують тим самим – забравши у нього життя. А якщо він здійснював вбивство неодноразово? То як тоді відплатити? Тим більше, що нерідко ту людину незаслужено обвинувачують. І тоді та смертна кара, що буде вбивством невинного, нічим не відрізнятиметься від просто вбивства.

Для таких випадків, для більш ефективного покарання є довготермінове і довічне ув’язнення в дуже некомфортних умовах, що все ж не приводять до передчасної смерті. Ув’язнення виконує роль ізоляції потенційно небезпечної особи. Вмерти – легко, попробуй промучитись. На нашу думку людина, що розкаялась і прийняла покарання, як заслужене, волею небес витримає ту всю наругу і вийде з неволі оновленою.

Отож для нас найвищою цінністю в Україні є людське життя і моральні якості людини. Злочини проти моралі повинні бути засуджені так само як і проти безпеки людського життя.

Є злочинною пропаганда проти інституту сім’ї, пропаганда порушення подружньої вірності, пропаганда будь-якої незаконної і нечистої любові. Порушення подружньої вірності є обман і в законах про шлюб повинне відобразитись негативне відношення суспільства до такого обману. Все виховання дітей, сила кіномистетства, законотворчість, виховна система закладів позбавлення волі повинна бути направлена на найголовніше завдання: вироблення «морального закону всередині нас».

Ми відстоюємо захист державної і приватної власності, що набута законним чином. Відмітимо такі типи зазіхань на власність:

1) крадіжка – таємне привласнення;

2) грабунок – насильне привласнення;

3) хабарництво – коли посадові особи беруть незаконно дари з людей за вирішення питань, які повинні вирішуватись безоплатно;

4) дармоїдство – коли отримують платню за посаду або за роботу яку, по суті, не виконують;

5) здирництво – коли беруть за щось не оправдано великі гроші, користуючись людською бідою (лікарі, юристи, обрядові спеціалісти);

6) обман – привласнення чужої власності брехнею чи психофізичним впливом.

Ось декілька прикладів такого обману: ухиляння від сплати боргу, приховування знайдених чужих речей, обмірювання і обважування, затримка зарплати і багато іншого. Такі дії повинні бути засудженні законодавством України. Для викорінення змоги грабувати приватну власність акціонерів з допомогою несправедливого суду, ми пропонуватимемо створити єдиний державний реєстр таких акціонерів. Звичайно без справжньої судової реформи порядку в державі навести ніхто не зможе. І хоч на даний час судова реформа вже ніби почалася, але маємо сумнів, що йде вона в потрібному напрямку.

В доповнення про дармоїдство.

Будь-які виплати з бюджету означають виплати із суспільного казана, у який кожен працюючий в Україні вносить свою частку. І не є моральним коли, на догоду облудним цінностям, всі повинні працювати на прокорм безчесних ледарів та людей, що не бережуть своє здоров’я. Хоч відносно безплатного лікування алкоголізму, то при 70% акцизу на спиртне всі споживачі спиртного мають повне право на таке лікування.

Ескіз цієї програми писався ще років з десять тому. Публікувався на «Народних Блогах» Олени Притули та «ХайВей». І щось за цей час, особливо в останні роки, зрушилось з місця. Але і напрям того зрушення, і якість виконання не можуть приносити задоволення українцеві.
Звертаюся до своїх, до українців – україномовних чи російськомовних, це - не важливо. Бо буває, що людина не розуміє тебе через мову, а буває, що мову ніби й знає, але слова твої не знаходять у тієї людини відгуку.
Не можливо достукатись до таких, до глибини їхньої душі. Чи тієї душі немає зовсім? Дивишся: ніби з виду людина, а насправді – запрограмований біоорганізм.
Але коли хто те програмував, то може ж знайдуться «хакери», що перепрограмують?
Припустимо, що перепрограмують. А чи потрібні нам такі сподвижники? Я буду відповідати на це ствердно: так, потрібні хоча б як масовка, що не пішла до ворожого табору. «Баласт!» - скажете ви. Так, баласт, що часто заважає і так само часто має корисну дію. Баласт, він – інертний. Тягнути його за собою надзвичайно важко. Але коли він рухається у потрібному напрямі, то зупинити його буває що неможливо.
Хто служить злу – той не з нами. А хто трохи зомбований через легковажність і сам від того страждає, тому ось - наша рука.



Наші пріоритети в соціальній політиці:

1. діти.

2. бізнес;

3. інваліди;

4. працюючі;

5. нужденні;

6. наказані;

7. пенсіонери.



Чому діти перші?

Діти – це майбутні громадяни країни. Здоров’я дітей – одна із найбільших цінностей в нашій державі.

Крім радості для батьків, прекрасне здоров’я дітей дасть зекономити суспільству значні кошти на лікування.

Діти повинні бути виховані і достатньо навчені до вступу в самостійне життя. До речі: без такого виховання не можливо зберегти дане богом здоров’я.

Оскільки діти перебувають у школі часу не менше аніж дорослі на роботі, потрібна кардинальна реформа освіти. Які ж на нашу думку потрібні вимоги до системи виховання і навчання?
Дитина має вирости самодостатньою людиною із високим рівнем культури і відповідальним громадянином. І суспільство повинно допомогти дитині стати таким фахівцем, якому його професія ( може й не одна) приноситимуть задоволення не тільки матеріально. А для цього потрібно:

1. всебічно оцінювати здібності і можливості дитини з допомогою тестування ( у психологів є безліч методик) і спостереження, даючи дитині проявляти себе в різноманітних видах діяльності;

2. давати дитині можливість розвиватись у тій діяльності яка їй подобається (для цього вочевидь треба створювати спеціалізовані класи і школи, взагалі це є присутнє: музикальні, спортивні), методи Балабана і його послідовників повинні бути взяті на озброєння МОН;

3. змалечку трудова діяльність з наростаючою інтенсивністю (бо багато дітей не вміють і не люблять обслуговувати себе у школі і вдома).



4. для вироблення виховних навиків майбутніх батьків старші діти повинні допомагати вчителям ( і це дасть економію трудових ресурсів і допоможе суттєво збільшити зарплату).



5. про здорову їжу і здоровий відпочинок зрозуміло всім.



6. відомо (в крайньому разі священикам і педагогам), що основа дитини ( її особистість) формується до 7 років. Через те дуже важливим є те якою дитина приходить в школу. І якщо до трьох років хай дитина буде вдома з мамою, то старшою вона повинна виховуватись в дошкільних закладах (Хоч би до обіду), по закону у такої мами скорочений робочий день з доплатою від держави за виховання дитини.



7. кваліфікація кадрів у дошкільних дитячих закладах повинна бути більш високою (т.зв. педучилища треба реформувати), у них повинна бути вища освіта і зарплата в два рази вища ніж у школі – це повинен бути спеціаліст з медичними, психологічними, педагогічними знаннями, богобоязлива совісна людина високої культури.



8. привити дитині «імунітет» до нечистого впливу навколишніх.



Здоров’я батьків та їх дітей є нерозривно зв’язаним. Багато є балачок про виправлення демографічної ситуації. Це можна досягти збільшенням народжуваності та покращенням охорони здоров’я.

Збільшення народжуваності має за мету не в будь-яких сім’ях, а в соціально здорових сім’ях, де діти появляються бажані і виростають в атмосфері любові. Отож, виплати на дитину мають одержувати лише громадяни України. А громадянство України треба заслужити і все життя підтверджувати відповідальним ставленням до своїх обов’язків.

Щоб одержувати підвищені виплати на виховання дитини, батьки, будучи громадянами України, повинні не курити, не зловживати спиртним і не вживати наркотиків. Велика ймовірність, і статистика це підтверджує, що в таких сім’ях діти ростимуть здоровішими і буде економія в бюджеті на медицину. Фальсифікація медперсоналом даних медогляду тягне згідно закону позбавлення громадянства і судове переслідування.

Для отримання підвищених виплат бути зразковим громадянином ( наприклад: не порушувати правил дорожнього руху в грубій формі з указаною в законі частотою).



Чому другим в черзі до нашої уваги стоїть бізнес?

А тому, що бізнес створює потрібні нашим людям товари і послуги. Створює робочі місця і саме від сплати податків до бюджету, українське суспільство має можливість розвиватися у потрібному йому напрямку.

Тому пріоритетним є :

1) розумний захист національного виробника в вигляді мит і акцизів;

2) відсутність податкових пільг для будь - кого ;

3) зменшення (а десь може і збільшення) податків;

4) прозорі « правила гри» для дозвільних та наглядових органів;

5) треба забезпечити рівність усього бізнесу перед законом, вирівняність (маємо на увазі різні підходи) у можливостях великого , середнього і малого бізнесу;

6) захист на рівні законодавства (навіть карного) від недобросовісної конкуренції.

При системному підході можна мати набагато більший бюджет і при цьому майже ідеальні умови для розвитку бізнесу.



Про інвалідів.

Інвалід перекладається як непридатний і це є брехня!

В нашому індустріальному світі, де все механізоване і електрифіковане, інвалід має можливість при певному сприянні на рівних боротись за місце під сонцем (маємо приклад пара-олімпійців).

Дати цій людині повноцінне навчання, допомогти підйомними і держава матиме ще одного надійного платника податків. В нашій державі інваліди, як і інші громадяни, мають право бути щасливими.



Такою ж ми бачимо роль держави відносно працюючих громадян, які також можуть стати інвалідами, а з допомогою держави можуть вийти з цього статусу. Не всі з працюючих (найнятих чи само зайнятих) добре розбираються в управління державою. Але погане управління всі ми відчуваємо буквально власною шкірою. Отже відповідальність чиновників та депутатського корпусу всіх рівнів є одним із завдань, що ми ставимо перед своїми депутатами в парламенті. Звичайно ж без змін в Конституції дуже важко, а в багатьох питаннях неможливо навести лад. Тож у нас є вже готовий проект Конституції, який все ж має дороблятися нашими майбутніми партійцями.
Праця в нашій країні – і право, і обов’язок. Громадянин країни повинен мати легальне джерело доходів. Якщо так сталося, що громадянин заробляє в іншій державі, то на нашу думку, йому достатньо сплатити лише Єдиний соціальний внесок в мінімальному розмірі. А та валюта, що він привозить (чи пересилає в країну) повинна розглядатися, як інвестиція і не обкладатися ніяким податком. Мало того: держава зобов’язана захищати кошти (майно) всіх громадян (заробітчан в тому числі).
Потрібно уважно придивлятись до того як хто береже здоров’я.
Тих хто не попадає в автоаварії, не палить, не зловживає, не займається екстремальними видами спорту, а тільки фізкультурою і т. і. треба преміювати зменшеним страховим платежем по авто страхуванню та медичному страхуванню.

Першочерговим є прийняття закону про професійні спілки.

Тепер профспілки побудовані по галузевому принципу ( як це задумали комуністи), а треба об’єднуватись тільки за професією:

водії автобусів, водії вантажних автомобілів, електрики, вчителі, лікарі , санітари і т. д.

Може тоді профспілки перестануть бути кишеньковими в окремих бізнесових структурах, а стануть справжнім інструментом захисту найнятих працюючих. Хоча, при соціально відповідальній державі, до якої наша майбутня партія прагне, роль профспілок буде більше як допомога у вирішенні окремих конфліктів.

Для нужденних – людей без житла, без сили протистояти гріху пияцтва , крадіжки ми плануємо протягти руку допомоги у вигляді пансіонатів частково самоокупних. Головне завдання - знищити умови виникнення такого пролетаріату, бо всі люди нашої країни зобов’язані жити заможно чи хоч забезпечено.



Для засуджених змінювати систему покарання на систему виховання.

Убивць – в клітку.

Насильників – в ізоляцію.

Ворам – трудотерапія.

Рецидивістів – окремо.

Полегшити контроль з боку громадськості. Людина , що має карну відповідальність, при незначній завданій нею шкоді повинна мати можливість компенсувати цю шкоду разом з витратами на її переслідування або відбутись громадськими роботами. Багато чого вже ніби й реалізоване, але працює кривобоко і не ефективно.

Легко пояснити чому в списку пріоритетів пенсіонери стоять останніми. Бо існує дуже широка неоднорідність достатку наших пенсіонерів і їх статусу. Серед них є і бізнесмени , і інваліди, і працюючі, і наказані, і нужденні. Тому відносно пенсіонерів держава повинна мати диференційований підхід відповідно до стану їх благополуччя. Більшість пенсіонерів справляються із своїми проблемами самостійно ( за наявністю коштів). Але є частина зовсім занедбаних і немічних, які стають жертвами злочинців. Відбирають гроші, житло, саме життя. Чому такі незахищені люди не перебувають в пансіонатах (чи хоспісах) - питання до влади. І ми будемо задавати такі і подібні питання. І будемо шукати шляхи вирішення таких проблем. Бо всі ми колись старіємо. І не завжди є можливість бути поруч із своїми нащадками.





Нема більш важливішого завдання для нашої партії як збереження національної власності на земельні угіддя (ліси, поля, водні угіддя).

В 1991 році, мабуть що інтуїтивно, був прийнятий закон про фермерство, якому земля була надана в довічне користування з багатьма застереженнями . Замість того щоб відроджувати українське село хоч в вигляді хуторів з міцною виробничою базою пішли примітивним шляхом розтягування колгоспів і значно рідше за інших в цьому поспівали багатші фермери. Холдінги заволоділи величезними масивами орної землі і не завжди у сільського жителя є можливість займатися аграрним виробництвом самостійно. При такому стані справ сільське населення приречене на виродження.
Але ми не закликаємо ламати те, що успішно працює. Вимога до аграрного бізнесу, серед інших, така: не повинно бути в даній місцевості монопольного користування землею.


Наша партія стоїть на тому, що тільки власне, жорстко контрольоване, виробництво продуктів харчування дасть можливість зберегти здоров’я нації а може навіть і саму націю.



Членами нашої партії є громадяни України, що зуміли не люмпенізувати себе і мають під ногами певний ґрунт, бо партія збирається жити тільки за рахунок партійних внесків її членів і продажу партійної преси. Це можуть бути кваліфіковані робітники і селяни, інтелігенція в традиційному розумінні цього слова, пенсіонери, студенти. Всі ті, кому близькі наші ідеї і погляди. В рядах нашої партії раді бачити і бізнесменів, дрібних і середніх, бізнес яких дає для них більш-менш пристойні по європейських мірках умови проживання. Ми не хочемо бачити в своїх рядах дуже багатих людей, бо з часом навіть найкраща партія буде підім’ята ними під свої бізнесові інтереси. Така вже природа мислення і світобачення олігархів, які ніколи зрозуміло не пояснять людям доцільність своєї гонитви за багатством.

Ми змушені відбудовувати країну в умовах агресії. І нам буде дуже важко. Але, коли за підтримки виборців ми зможемо впливати на процеси, то знищивши корупцію і розкрадання бюджету на всіх рівнях, позбавимо кремль його сили відносно нас. Бо сила його – в нашій слабості. А коли основні хвороби в державі будуть подолані, агресор з Божою поміччю піде геть.

Отже закликаю всіх небайдужих об’єднуватися навколо цих ідей в партію «Слуги українського народу». Бо з історичного досвіду бачимо: якщо самі не створимо партію, що захищатиме інтереси українців у Верховній Раді та органах місцевого самоврядування, то надії, що старі політичні пройдисвіти перейматимуться нашими болями, немає зовсім.

Пам’ятаймо: боротися за свою країну, за майбутнє своїх дітей в Україні – священний обов’язок кожного українця. Дарма, якщо він навіть російськомовний. Аби розумів і шанував державну мову.

volodimir.pavlovich
Володимир Павлович

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації