606462c5a6f91.jpg

Я політолог Володимир Мулярчук народився та виховувався у православній родині. З раннього дитинства ходив до церкви, читав Біблію, а моєю першою дитячою мрією було стати священиком. Я досі пам'ятаю як будучи маленьким ліпив священиків з пластиліну та допомогав священику під час хрестин молодшої сестри і мені це подобалось, але з часом я став менше ходити до церкви.

Коли мені був 21 рік у мене було невдале кохання. Я дуже перенервував та знову прийшов до церкви. Ходив до церкви щотижня. Раптом я почав відчувати присутність Ісуса, а пізніше під час одного з християнських свят мене у храмі помітила Богородиця і попросила Ісуса, щоб він покликав мене стати православним свящником. Після цього в мне була клінічна смерть. Я побачив Ісуса як на іконі, який сказав мені, що я маю визначитись кому я служу «князю земному», чи духу святому. Спочатку в мене був внутрішній конфлікт, бо я весь час мріяв бути політиком, а тут мені прямим текстом натякають, щоб я став священиком. Однак, через два тижні роздумів я вирішив бути священиком, але не судилося.

У жовтні того ж року до мене вперше вийши на зв'язок вищі сили з паралельної реальності. До мене приходила національна героїня Франції Жанна д'Арк. Вона бачила як я пишу огляд, дивлюсь новини, помітила, що я люблю гарно одягатись і попросила Богородицю, щоб я став політиком. Так і сталося. Зараз я вступив до політичної партії і на наступних виборах планую балотуватись до районної ради.

Так сталося, що у християнстві я теж довго не лишився. Я давно цікавився ісламом, читав про цю релігію, цікавився пророком Мухамедом. Одного разу він прийшов до мене і сказав, що якщо я прийму іслам стану відомим політиком. Потім я пішов в мечеть Ар-Рахма. Там теж була неймовірна атмосфера. Мені все дуже подобалось і недовго думаючи я відчув, шо маю прийняти іслам і маю зробити це до мого Дня народження 28 липня. Так і сталося. В один день у присутності двох дорослих мусульман, я сказав: «Нема Бога крім Аллаха, а Мухаммед посланник його» і став мусульманином, особливо не розбираючись у тому, що це за релігія. Просто я так відчував. Через декілька днів я взяв собі подвійне імя Володимир – Мухаммед, але в політиці я позиціонуватиму себе саме, як Волдимир Мулярчук. Православна країна все ж таки.

Потім в мене з'явився чудовий вчитель, араб Айдин, який розповів мені два перших свідоцтва іслама та допоміг детально розібратись у цій релігії. Моментами були розчарування. Я знаю більше, ніж прості мусульмани, тому я не з усіма їхніми уявленнями згоден. Було навіть таке, що я перестав ходити в мечеть й робити намази, але зараз у мене все гаразд. Я радий, що прийняв іслам, намагаюсь щотижня бути в мечеті і чотири рази в день роблю намаз, знаю декілька молитов арабською. Зараз я знайшов в Інтернеті декілька цікавих випадків, коли люди з різних релігій приймали іслам. Особливо мене зацікавили випадки, коли іслам приймали колишні священики. Тут я вирішив навести декілька таких випадків.

Першою такою людиною, яку я знайшов став колишній співробітник Курської єпархії Владислав Сохін, який відійшов від православної віри заради ісламу. Він вважався одним з найбільш популярних курських священиків. З 2004 року він очолював молодіжний відділ ієрархії, ходив з молодими людьми в походи, влітку регулярно подорожував по країні, спілкувався з прихожанами в Інтернеті. Але раптом молодий батюшка несподівано зник. Пізніше з'ясувалося, що він у Москві, звідки написав листа на ім'я глави Курської єпархії архієпископа Германа з проханням не вважати його більше служителем православної церкви.

Пізніше на сайті «Іслам.ру» було опубліковано інтерв'ю з Владиславом у якому він пояснив свій вчинок тим, що не згоден з багатьма основними догматами християнства та нещирістю християнських священиків та прихожан. «Намаз відрізняється від вичитування довгих молитовних правил у православ'ї, коли люди „відслуховувають“, „відчитують“ літургію, а не моляться; ходять до храму не тому, що ходять поспілкуватись з Богом, а тому, що сьогодні неділя, чи велике свято, — говорить він в інтерв'ю. – А в намазі розмова з Богом йде від душі, і мольби в ісламі як раз возносяться у звичній, розмовній формі. Ти говориш саме те, що хочеш сказати, а не за якимись записаним молитвам».

За словами колишнього священика, перелом в його світогляді стався після подорожі в Іран. «Я був вражений, як чисто там живуть люди, — без наркотиків, без алкоголю, — зізнається Сохін. – Потім вже, в результаті спілкування з людьми, вивчаючи їх релігії, відвідування ісламських почесних місць, я став глибже вивчати іслам, читати Коран, переписуватись з різними ісламськими богословами, задавати їм питання, які мені цікавлять і в результаті прийшов до усвідомлення того, що іслам – це істинне Єдинобожжя». – каже Владислав.

Інший подібний випадок стався зі священиком Болгарської патріархії Атанасом Михайловом, який 2012 року теж прийняв іслам. Атанас закінчив Софійську семінарію, потім вчився на богословському факультеті Софійського університету Св. Климента Охридського. Михайло працював священиком декілька років, після чого кинув цю роботу. Як зізнається сам Атнас, він знаходився у пошуках істини, який привів його до ісламу. Згодом, в одній з мечетей Софії він сказав: «Нема Бога, крім Аллаха, а Мухаммед – посланник його» і став мусульманином.

Ще один цікавий випадок стався з католицьким священиком Ідрісом Тауфиком (цей ого ісламське ім'я), який працював у Ватикані. Зрозумівши, що служіння церкві не може задовільнити потреби душі, він залишив це заняття та відправився до Єгипту. «До того, як я познайомився з реальними мусульманами, я як і всі знаходився у владі упереджень про Іслам», — згадує Ідріс. «Тиждень у Єгипті стала самим дивовижним тижнем у моєму житті. Я побачив реальних мусульман. Це були чесні, ввічливі, привітні та глибоко релігійні люди. На питання „Як справи“? мусульмани завжди відповідали „хвала Аллаху“, — згадує про свою подорож Ідріс Тауфик.

Після повернення в Британію Ідріс починає викладати теологію в школі та збирає основну інформацію про всі релігії, щоб передати її учням та починає вчити Іслам. „Ця релігія тронула моє серце. Коли я розповідав класу про Пророка Мухаммеда, у мене на очах з'явились сльози, — розповів колишній священик. — …мене охоплював дивовижний стан… Багато хто з учнів були біженцями-мусульманами. На відміну від інших підлітків, ці діти давали гарний приклад того, яким повинен бути мусульманин. Вони ввічливі та добрі. Ми стали друзями. Вони дотримувались посту в Рамадан. Я бачив, як вони здійснювали намаз у аудиторії, тому до кінця Рамадану я вивчив рухи і слова молитви. Також я дотримувався посту декілька днів у цей місяць.

Релігійність моїх учнів підштовхнула мене до того, щоб пошукати більше інформації про Іслам. Для цього я відправився у центарльну мечеть Лондона. На вихідні там проходили лекції про Іслам для немусульман. Коли я прийшов, лекцію читала відома людина, колишній музикант Кет Стівенс – Юсуф Іслам. Я підійшов до нього й запитав: «Як прийняти Іслам? Мені треба це знати». Юсуф відповів: «Іслам – це віра у Єдиного Бога і в те, що Мухаммед – Його Посланник. Щоб прийняти Іслам, треба засвідчити, що нема бога, крім Аллаха, а Мухаммад – Посланний Аллаха. Віруючий повинен робити кожен день п'ять молитв та поститись в місяць Рамадан…» Я сказав, що вірю у все це, що я знаю молитви та намагався поститись. Тоді Юсуф Іслам сказав: «Так Ви вже мусульманин». Після намазу наш герой сказав: «Нема Бога, крім Аллаха, а Мухаммад – Посланник Аллаха». Після цього колишній священик починає активно виступати з лекціями про Іслам, але у першу чергу він написав книгу про принципи Ісламу, а після цього почав працювати над книгою про пророка Мухаммеда.

Зараз Ідріс Тауфік проводить одну половину року в Єгипті, де живе та пише про Іслам, а другу половину – подорожуючи по світу, розповідаючи про Іслам, бере участь у міжконфесійному діалозі.

Також, я знайшов випадок, коли Іслам прийняв колишній нігерійський священик, який був настоятелем популярної в народі церкви. «Я готувався до своєї річниці, як мені почали снитись сни, які в кінці кінців і привели до мого переходу в Іслам», — розповів колишній священик Адекунле Афолабі. «Спочатку у своїх снах я помітив, що мої прихожани сидять на полу церкви, і у деяких з них покриті голови. Я також помітив, що вони миють руки та ноги перед тим, як увійти в церкву, тобто, прямо як в Ісламі. 45-річний нігерієць 25 років був християнином і 5 років тому відкрив власну церкву у штаті Екіті, але тепер перетворив її в мечеть. За словами Абубакара Афолабі, як він тепер себе називає, людина у білому одязі розповіла йому у сні про деякі нестиковки у його попередній релігії, що спонукало пастора вивчити Іслам та в результаті прийняти його.

Зараз Іслам є другою релігією у світі після християнства. Наразі цю релігію сповідують близько 1,9 млрд. осіб, — це 24,5% — населення Землі. Щодня Іслам приймають десятки людей і я теж щасливий, що належу до цієї релігії. Можливо, колись Іслам зрівняється з християнством за кількістю людей, що сповідують цю релігію.


Володимир МУЛЯРЧУК