Політичні підсумки тижні: ДБР закрило провадження проти Порошенка, екноміка України скоротилась на 6% та новий представник України у ТКГ
Внутрішньополітичні тенденції:
- Зеленський хоче зробити низку державних свят державними: 30 липня Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів опрацювати питання надання державного статусу окремим релігійним святам. Серед свят, які мають стати державними – Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду та інші.
Метою указу є «забезпечення конституційних прав і свобод громадян, реалізації рівних прав і можливостей усіх вірян, ушанування історії, культури, традицій українського суспільства як багатонаціонального та багатоконфесійного». Уряд має вивчити це питання та напрацювати пропозиції у взаємодії зі Всеукраїнською радою церков, релігійними організаціями та Українським інститутом національної пам'яті, після чого внести на розгляд Ради законопроєкт.
- Судова реформа від Саакашвілі:
Глава виконавчого комітету Національної ради реформ при президенті України Міхеіл Саакашвілі пропонує повністю змінити систему судів та в рази зменшити їх кількість. За словами політика, судова реформа в будь-якому разі не буде проведена, якщо не буде створена широка громадська коаліція навколо президента і Верховної Ради з конкретною метою — повністю поміняти судову систему і дати справедливість українському народу.
Саакашвілі каже, що сама система зсередини себе не поміняє, адже на всіх щаблях влади має своїх людей. Водночас політик хоче спертися на людей, які «реально хочуть змін». Серед іншого пропонується з нинішніх 764 судів залишити 200. «Тому ми обов'язково прорвемо цю прірву, і в Україні обов'язково відбудеться вичерпна судова реформа, навіть якщо для цього потрібно буде використовувати інструменти прямої демократії», — заявив Саакашвілі.
Відзначимо, глава Верховного суду Валентина Данішевська прокоментувала заяви глави виконкому Національної ради реформ Міхеіла Саакашвілі про фундаментальну концепцію революційної судової реформи. «Крім гасел про радикальні революційні зміни, ми, власне кажучи, нічого конкретного не чуємо. Кажуть про створення ідеальної системи, яка буде ідеально працювати. І йде боротьба за те, хто буде призначати цих ідеальних суддів. Що стосується судової системи в Грузії. Ми завжди радіємо успіхам своїх колег в інших країнах. Однак, здається, що від вироку грузинських судів щодо пана Саакашвілі сам пан Саакашвілі не був в захваті».
- ДБР закрило провадження проти Порошенка про скасування реєстрації УПЦ КП: 31 липня Державне бюро розслідувань закрило провадження щодо пятого президента України Петра Порошенка, яке стосувалось скасування реєстрації Української православної церкви Київського патріархату.
«Вказане провадження було відкрито за заявою вірян цієї громади і порушувало питання, що вони позбавлені можливості вільного користування храмами цієї громади. Після проведення досудового розслідування, оцінки всіх можливих фактів й проведення всіх необхідних розшукових дій ця справа наразі закрита», — зазначив Соколов. Під час перевірки слідчі не знайшли ознак кримінального злочину за ст. 161 ККУ — порушення рівноправності громадян залежно від їхніх релігійних переконань. Соколов додав, що ДБР не оскаржувало та не перевіряло питання про те, що Україна отримала Томос про автокефалію.
- Екноміка України скоротилась на 6%: Українська економіка за підсумками 2020 року скоротиться на 6%, однак вже з наступного року очікується зростання на рівні 4%.
«Інфляція прискориться до 4,7% на кінець цього року і також буде близькою до середньострокової цілі Національного банку 5% у наступні роки», — йдеться в повідомленні. У Нацбанку зазначають, що найгірший період для економіки вже позаду. Пом'якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. Досить м'яка монетарна та фіскальна політика підтримають економічне зростання в наступні роки.
Втім, темпи відновлення будуть стримуватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом, зокрема через високий рівень невизначеності щодо поширення коронавірусу. Відновлення буде нерівномірним за видами економічної діяльності: найбільш постраждалі від карантинних обмежень галузі, зокрема сфера послуг, торгівля та транспорт частково відновляться вже в ІІІ кварталі. Однак через низький попит вони ще тривалий час не повернуться до докризового рівня.
Відновлення в експортних галузях, зокрема металургії, відбудеться разом зі зростанням світового попиту вже в наступному році. Сільське господарство, очікувано, буде серед видів економічної діяльності, які найменше постраждають саме від карантинних обмежень, проте цього року очікуються дещо менші обсяги врожаю через гірші погодні умови.
- Новий представник України у Мінську: 28 липня президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив інформацію, що Леонід Кучма покидає роботу в ТКГ у Мінську. Після нього офіційно очолив українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі очолив перший президент України Леонід Кравчук.
Зовнішньополітичні тенденції:
Україна – Росія
31 липня представник ОРДЛО від Києва представник ОРДЛО від Києва в Тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі журналіст Денис Казанський заявив, що позиція росіян і їх бойовиків на переговорах у Мінську – «або по-нашому, або ніяк», і що в такій ситуації складно уявити «компроміси». «Позиція росіян і їх бойовиків, яку особисто я побачив на переговорах в ТКГ – буде або так, як хочемо ми, або ніяк. Мені складно уявити компроміси в такій ситуації», — написав Казанський у Facebook.
Казанський написав, що йому непросто коментувати призначення Леоніда Кравчука в ТКГ, але зазначив, що посада ця номінальна. За його словами, він «жодного разу не стикався під час переговорів, і ніяк не відчував участі» попереднього глави української делегації в ТКГ Леоніда Кучми.
Коментуючи заяву Кравчука про те, що він буде йти на компроміси, Казанський нагадав, що Україна в ході мінських переговорів «йшла на компроміси вже не раз»: підписала закон про особливий статус Донбасу в 2014 році, імплементувала формулу Штайнмайєра восени 2019 року.
Україна – НАТО
30 липня посол Угорщини в Україні Інштван Ійдярто заявив, що Угорщина буде зберігати вето на засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів, поки не побачить прогресу української сторони у забезпеченні прав меншин. Посол зазначив, що для зняття вето Україні «необхідно повернутися до політики», яка була до прийняття трьох законів, які є дуже негативними для угорців: це реформа освіти, використання мови та адміністративна реформа.
«Зрозуміло, Угорщина не рада цьому вето комісії Україна-НАТО на міністерському рівні. Але поки ми не побачимо якогось прогресу з української сторони, ми повинні його зберігати», — сказав Ійдярто, зазначивши, що мова йде про три закони, які критикують в Угорщині: Про освіту, Про вищу освіту і Про забезпечення функціонування української мови як державної. Він додав, що підтримка Угорщиною надання Україні статусу партнера програми розширених можливостей в Альянсі показала, що у країни не було наміру заблокувати український шлях в НАТО.
Висновки:
Цього тижня відбулось багато цікавого. Так, наприклад, глава виконавчого комітету Національної ради реформ при президенті України Міхеіл Саакашвілі запропонував повністю змінити систему судів та в рази зменшити їх кількість. Так, з нинішніх 764 судів він пропонує залишити 200. Також цей тиждень вийшов вдалим для пятого президента України Петра Порошенка, оскульки Державне бюро розслідувань закрило провадження щодо Порошенка, яке стосувалось скасування реєстрації Української православної церкви Київського патріархату. Іншою важливою подією тижня став вихід Кучми з ТКГ. Замість нього Україну у Трьохсторонній контактній групі представлятиме перший президент України Леонід Кравчук.
Однак, у зовнішній політиці хорошого було дуже мало. Так, наприклад, посол Угорщини в Україні Інштван Ійдярто заявив, що Угорщина збереже вето на засідання комісії Україна-НАТО на рівні міністрів, поки не побачить прогресу української сторони у забезпеченні прав меншин.
