До виборів президента залишилося рівно 65 днів. Я продовжую уважно слідкувати за всіма процесами, що відбуваються під час президентської кампанії. Слід зазначити, що боротьба за електорат південно-східного регіону набирає обертів. Сьогодні Олександр Вілкул став офіційним кандидатом в президенти України, після того, як під час форуму “За мир та розвиток”, проведеного Опоблоком 20 січня в місті Запоріжжя, його одностайно підтримали однопартійці та присутні в залі громадяни. З огляду на те, що Олександр Вілкул має змістовну та конкретну програму, яка відповідає тим запитам, що існують в суспільстві, він безперечно є серйозним конкурентом для своїх прямих опонентів і колишніх “колег по цеху” Юрія Бойка та Євгенія Мураєва.

Крім того, Олександр Вілкул має сформовану та надійну команду. Не слід забувати про існування потужної та розгалуженої мережі партійних осередків, які працюватимуть на користь свого кандидата. Разом із тим, беззаперечним є і те, що підтримка “Опозиційного блоку” після всіх внутрішніх змін, що там відбулися, залишилася за Олександром Вілкулом, що значно збільшує його шанси у виборчих перегонах. В свою чергу, наразі можливості Юрія Бойка значно менші. Адже, тривалі об’єднавчі процеси, що закінчилися у листопаді минулого року створенням спільного з Вадимом Рабіновичем політичного проекту “Опозиційна платформа “За життя”, в кінцевому результаті так і не увінчалися успіхом. Нещодавно між засновниками політичної сили виникли внутрішні суперечки. Внаслідок яких, запланований на 16 січня з’їзд членів “Опозиційної платформи “За життя” . так і не відбувся. Після чого, 22 січня Юрій Бойко був офіційно зареєстрований Центральною виборчою комісією кандидатом в президенти як самовисуванець. Слід зазначити, що такий крок з боку Юрія Бойка безумовно можна вважати сміливим, проте як демонструє практика в нинішніх реаліях розраховувати на успіх, не маючи за спиною професійної та добре сформованої команди, де кожен відповідає за окремий об’єм роботи, дуже складно. Адже головною тенденцією, яка простежується переважно протягом минулого та початку цього року, є те, що рівень підтримки кандидата в президенти прямо залежить від наявності чітких та конкретних пропозицій (ще краще, якщо вони публічно озвучені), професійної команди технологів та PR - менеджерів та міцної партійної структури. Без цього особисті якості кандидата стають другорядними.

Вкотре зазначу, що ці вибори президента - це не просто зміна прізвищ. Це зміна важелів впливу в країні та трансформація цілої системи. Це боротьба не поодиноких гравців, а цілих професійних команд. Про те, чим закінчяться ці непередбачувані перегони, залишається тільки здогадуватися.

vladislav.dzividzinskiy
Владислав Дзівідзінський

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації