Після початку політичного протистояння, та на передодні очікуваних виборів, яке передусім відчуваються в інформаційному полі, я почав досліджувати змістовну частину пропозицій очевидних і ймовірних кандидатів в президенти. Найбільш важливими є питання: якою бачить собі Україну її наступний лідер (президент, прем'єр, чи канцлер)!

Саме тому варіанти запропонованої конституції, яка має закріпити в собі основні елементи суспільного договору є вкрай важливими. Якраз це ми маємо обирати голосуванням (вибором) за ту чи іншу політичну програму. Принаймні, так писали підручники з політології коли здобував собі професійну фахову освіту. Але українські політичні реалії інші! В нас, раз від разу, голосують за образи, обличчя та обіцянки. Звичайно, що публічній політиці нікуди від цього не дітися, але має бути і змістовна частина!

Собі за основу я взяв ті пропозиції, які зараз відкрито пропонують головні політичні гравці. Саме відкрито, бо якщо в когось є чудовий план, але він у нього в голові, чи він обговорюється вночі вдома у президента, або це лише технологічний хід, то такий варіант, навряд переконає суспільство і змінить нашу країну. Тільки те, що стане предметом суспільного обговорення і дискусії може стати легітимним і запрацювати, все інше – пусті слова.

Станом на тепер є не так багато публічних пропозицій щодо варіанту конституції і суспільного договору.

Давайте коротко розглянемо їх по заявам основних політичних акторів:

1) Петро Порошенко.

Хоча обставини дають саме йому найбільші можливості, але він, схоже, найбільше і боїться змін, тому відповіді на пропозицію Народного фронту річної давнини, щодо конституційної реформи, і зараз ми не бачимо, бо її немає! Можна сміливо стверджувати, що шансом своїм він не скористався.

Поки пропозиції наступні: фіксація в конституції курсу на вступ до Євросоюзу та НАТО, розширення прав кримських татар, і це поки все.

2) Юля Тимошенко.

Ось тут вже відчувається масштабність підходів, бо пропонується не спущена зверху для декларативної згоди народу написана конституція, а широкий суспільний договір. На даний момент Тимошенко з екс-суддями Конституційного суду, широким представництвом експертів, юристами, філософами, представниками ІТ-сфери створили робочу площадку, яка буде безпосередньо займатися розробкою Конституції та укладанням суспільного договору. Тимошенко пропонує «перезаснувати державу» після свого виграшу на виборах. Зібрати такий потужний інтелектуальний склад — дуже прогресивний хід. Саме в широкому експертному колі розробляються і легітимуються успішні стратегії розвитку держав.

3) Арсеній Яценюк і Арсен Аваков.

Саме Народний фронт є ініціатором конституційних змін з боку влади, але навіть спроба знайти соратників в цьому питання серед політичних опонентів не допоможе подолати небажання президента щось змінювати.

4) Сергій Тарута.

Зовсім неочікувано, але доволі серйозно ним було розроблено документ, де прописується політичний порядок денний країни, трансформація інституту президентства, детально описується вся система влади. Основні положення стосуються перетворення України на парламентську республіку, надання президенту роль арбітра, визначена процедуру імпічменту президента, децентралізація влади на користь органів місцевого самоврядування, введення контрактної армії.

5) Інші...

Цей список можна було би продовжити політиками другого і третього ешелону, такими як: Анатолій Греценко, Виктор Чумак, Карпунцов, Безсмертний, Наливайченко та інші.

Та ключове питання стоїть щодо достатніх можливостей її реалізації, та подальшої легітимації.

Ми чудово розуміємо, що шанси її створити, наповнити змістовно, закласти розвиток на майбутнє, дати відповіді на проблеми сьогодення, може лише той документ, який створений широким колом експертів всіх напрямків, з долученням громадськості, у відповідності вимогам часу і суспільства, на принципах публічності, рівності, відкритості!

Всі ці можливості мав діючий гарант, але не скористався цим, і своєю політикою «нажив» собі 85% населення, які вважають, що країна не правильно розвивається. А тепер, зважаючи, на високі рейтинги, можливості та політичні амбіції, цей шанс має Тимошенко. В разі її виграшу на виборах, я впевнений, що вона створить більшість в наступному складі парламенту, який і зможе почати втілювати зміни.

Безумовно, як завжди, стоїть питання політичної відповідальності, бо коли обіцяєш кардинальні перетворення, повинен пам'ятати, що з тебе потім запитають. Тому пропонуючи «перезаснувати державу» та змінити Конституцію, політики, або закладають під своє політичне майбутнє міну уповільненої дії, або вимушені будуть це втілити! Порошенко на інавгурації сказав декілька обіцянок і йому це до нині ніхто забути не може, а масштабність підходів Тимошенко із проведеною серією форумів, кількістю залучених учасників, медійним розголосом, або стане додатковим стимулом всіх учасників до втілення цієї ідеї, або «політичним самогубством», що досвідчений політик вищого рангу навряд допустить!

Поживемо, побачимо…