Час від часу в інформаційному просторі то «оживає», то «затухає» на певний час тема звільнення Росією, українських моряків та суден, захоплених під час інциденту у Керченській протоці.
Звісно, що в Україні відбуваються чергові обговорення теми в ЗМІ, але майже завжди нові інформаційні хвилі з цієї теми запускаються через російські ЗМІ.
І в цьому немає нічого дивного, бо моряки знаходяться в Росії, судять ї там, і захищають їх російські адвокати.
З ким торгується Путін?.
Дехто вважає, що через різноманітні «інформаційні вкиди» російська влада вирішує свої якісь внутрішньополітичні завдання.
Так, в ефірі одного з телеканалів уповноважена ВР з прав людини Людмила Денисова висловила наступну думку:
«Я думаю, що РФ, як би нам не хотілося… ну, не Російська Федерація, а Путін — він наших моряків буде як предмет торгу використовувати для того, щоб підвищити свою політичну популярність у своїй власній державі. Тому що ми ж знаємо, яка там зараз ситуація. І тому про обмін, я думаю, він запускає — як ми відреагуємо на це».
Насправді, це не так.
В.Путін не відпускає українських моряків не тому, що це якось допомагає підвищити чи підтримувати йому свій рейтинг. Такого роду внутрішньополітичні бонуси він вже отримав двічі. У перший раз тоді, коли українські судна з екіпажами були захоплені. Вдруге, коли проігнорував вимоги західних держав негайно звільнити українські судна та українських моряків. І вже скоро буде 2 місяці від часу інциденту у Керченській протоці. Отже, у такий спосіб президент Росії продемонстрував своїм виборцям «сильну позицію» своєї держави у відносинах із Заходом. Продемонстрував так, як Кремль та росіяни цю позицію розуміють.
На тому гра у розрізі рейтингів В.Путіна всередині його країни завершилася, тому що вичерпалася.
Але далі продовжується інша гра керівництва РФ: моряки та судна використовуються як засіб впливу на внутрішні політичні відносини в Україні. Це стосується як самої можливості повернення суден та моряків в Україну, так і можливого формату, можливої дати такого повернення.
І що точно, то це те, що нічого Путін не перевіряє. Періодичні згадування в ЗМІ моряків та можливості їх обміну чи звільнення — це якраз утримання (періодична актуалізація) теми в інформаційному просторі Україні. І це в тому числі є засобом впливу на внутрішні політичні процеси в Україні
Але не більше того.
Тому що для Кремля тема звільнення українських суден і моряків стала ще одним питанням порядку денного відносин із Заходом. Це сталося тоді, коли США, ЄС та ще декілька західних держав озвучили вимоги негайного звільнення. Тобто, ставши питанням відносин із Заходом, проблема моряків і суден перестала бути для керівництва РФ питанням відносин з Україною. Іншими словами: В.Путін не торгується з керівництвом України, і не буде цього робити як мінімум у найближчі декілька місяців. Саме тому, є безпідставним вважати, що російська влада якимось чином вивчає позицію української влади у цій проблемі.
Коли чекати на звільнення?.
У грудні серед оптимістичних прогнозних варіантів відносно звільнення українських моряків та суден були названі 2 варіанти — або до 7 січня, або до кінця січня. Як варіант, звільнення у цей термін частини моряків (крім командирів та працівників СБУ), але без повернення суден.
Зараз вже не можна говорити про січень, а оптимістичним прогнозним варіантом для часткового звільнення виглядає березень. Проте цей прогнозний варіант має менше підстав для оптимізму, аніж грудневий варіант.
Так, адвокат Микола Полозов повідомив журналістам: «Термін слідства продовжено до 25 травня, при цьому продовжити термін арешту слідство просить до кінця квітня». «Скільки триватиме слідство, я не можу знати, це залежить від обсягу слідчих дій, а нас слідчі не посвячують у свої плани».
З одного боку, це можна розцінювати як ознаку того, слідство не завершиться до кінця квітня, тобто не варто розраховувати на звільнення раніше травня.
З іншого боку, йдеться про прийняття чергових процесуальних рішень, а не про окреслення якихось часових меж для завершення слідства та винесення рішення суду.
Але разом з тим, ці процедурні рішення стосуються слідства загалом по подіях у Керченській протоці, і не означають, що часткове звільнення остаточно неможливе. Проте, підстави для цього стають все більш примарними.
Хіба що у Кремлі побачать політичну доцільність продемонструвати свою гуманність Заходу, або зробить якесь послання громадянам України перед президентськими виборами. Але це не буде послання, позитивне для теперішньої української влади.
Володимир Воля, політичний експерт
12 січня 2019 року
