Наприклад, я в дитинстві був впевнений, що на початку 21 століття нас обов'язково очікує Аліса з мієлофоном, робот Вертер та космічні пірати. В реальності виявилось, що школярки бігають із смартфонами, вироби Boston Dynamics дуже віддалено нагадують Вертера, а пірати в наш час в основному качають музику та фільми з торентів.

Перше, що робить майбутнє – це спростовує наше уявлення про нього.

Значна частина українців чекала на нові обличчя в політиці, які прийдуть і замінять стару політичну еліту, основною робочою опцією якої є розподіл державних фінансових потоків серед вузького кола зацікавлених осіб.

І от на цих виборах з'явилась і одразу претендує на найвищу посаду в державі людина «не з системи». Але тут парадокс, ціла армія тих, хто лаяли «на чому світ стоїть» існуючий політичний істеблішмент, раптом стали його захисниками. І на мою неавторитетну думку, для цього є дві причини.

1. Наявне «нове обличчя» Володимир Зеленський зовсім не відповідає нашому уявленню про «нових політиків». І це не його біда. Просто ми хочемо нового змісту, але форму міняти не готові. В крайньому разі можна було б погодитись на Вакарчука, але це далеко не факт. Згадайте дискусії про те, що «співак не може бути президентом».

Наше уявлення про нових, повністю базується на нашому досвіді про старих. Це, якби винахідник паровоза розробляв його на основі характеристик коня.

2. Ми боїмось кардинальних змін. Останніми роками Україна зазнала значних потрясінь, які принесли нам багато горя. Військова агресія Росії породжує постійну тривогу та позбавляє впевненості в завтрашньому дні. В суспільстві існує великий запит на стабільність та захист, і Порошенко вміло цим маніпулює, ставлячи в нашій свідомості знак рівності між собою і здатністю країни до оборони.

Багато з нас запитують себе: «а якщо буде гірше?» І нам радісно малюють цю похмуру картину, яка настане без теперішньої влади. Взагалі Петро Порошенко і команда люблять продавати нам страх, адже тоді так хочеться сховатись за батьківським плечем.

І наостанок. Не факт, що я все-таки проголосую за Володимира Зеленського, але це вже немає значення. Майбутнє настає незалежно від того, хочемо ми того чи ні.