…Тривожні розлади, залежності, розлади особистості, обсесивно-компульсивний розлад, біполярний розлад, шизофренія, депресія… 30% українців протягом свого життя принаймні раз хворіють на один із видів психічних розладів. З-поміж усіх психічних і неврологічних захворювань, а також зловживань різними психоактивними речовинами, в Україні найбільшою проблемою є депресивні розлади. Наступними за поширеністю є наркотична залежність, алкоголізм, тривожний розлад і шизофренія. У порівнянні з іншими країнами, Україна має особливо високі показники депресії. Серед населення літнього віку депресія, поміж іншим, часто пов'язана з хронічними захворюваннями. Алкоголізм є найбільш поширеним серед чоловіків, у той час як тривожний розлад і депресія частіше трапляються серед жінок. Також в Україні зафіксовано один із найвищих показників самогубств у світі (від 24 до 32 на 100 тис. населення). У всьому світі та в Європі самогубство займає друге місце у рейтингу головних причин смертності серед молодих людей у віці від 15 до 29 років, а в Україні воно стоїть на третьому місці (з аналізу звіту та рекомендацій Світового Банку щодо стану та реформи охорони психічного здоров'я в Україні "Mental health in transition. Assessment and Guidance for Strengthening Integration of Mental Health into Primary Health Care and Community-Based Service Platforms in Ukraine")… Сьогодні теми психічного здоров'я українців і способів допомоги людям, які вже страждають через поширені психічні розлади, винесено на порядок денний. Несприятливі економічні, соціальні, психологічні чинники – детермінанти психічної перенапруги. Бідність, військові конфлікти, безробіття, відчуття ненадійності прямо впливають на стан психічного здоров'я людини. Стигматизація, виключення, дискримінація так само є наслідками порушення психічного здоров'я. Традиційні цінності елімінуються з системи життєвих координат, глобальні перетворення порушують конструкції попереднього світу, людина втрачає орієнтири свого розвитку, людина, яка гордо називає себе Homo Sapiens, знаходить себе розчарованою. Усталені суспільні традиції, соціальні конвенції, цінності сьогодні не мотивують сучасника шукати сенс, натомість суспільство зацікавлене в конформності «пошукача», тоталітарному підпорядкуванні та репресуванні його волі. Отож, сучасник, як пілігрим, у пошуках алгоритму спасіння, пошуках сенсу буття. Він боїться, аби його не поглинув екзистенціальний вакуум. Переживання безодні, деструкція та дискредитація, спустошеність, втрата високого сенсу життя – усе це негативно позначається на психічному здоров'ї людини. Людське життя є найвищою суспільною цінністю, тому перед суспільством постає ряд актуальних завдань, серед яких — вирішення проблем збереження психічного здоров'я. «ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ХХІ СТ.» — таким був нейм II МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я, яка відбулася на полях Національної академії педагогічних наук України Національна академія педагогічних наук України цими осінніми днями і учасником якої я мала честь бути. Другий рік поспіль Конференція під пильною увагою зацікавлених осіб, численних ЗМІ, представників державних інституцій і громадянського суспільства. Для мене як політичного психолога, координатора Соціально-психологічного центру загальноуніверситетської Кафедри психології Київського національного університету культури і мистецтв такі міжнародні івенти завжди цікаві, тому швидко потрапляють у зону дії власного радару. Робота II Міжнародної науково-практичної конференції з питань охорони психічного здоров'я традиційно відбувалася у формі інформаційних сесій: «Суспільство. Політикум. Наука. Дискурс задля ефективного розвитку систем охорони психічного здоров'я»; «Охорона психічного здоров'я: дослідження, практики, інновації». Жваві дискусії, поміркована полеміка, обмін думками із колегами та учасниками, серед яких і науковці з провідних інституцій Італії, США,Греції, Румунії, України, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Іспанії. Я вкотре констатую високий професійний рівень організації та проведення наукового заходу, а головне – важливість напрацювань конференції для вирішення означених актуальних проблем. Мій пієтет організаторам ( Інститут соціальної та політичної психології НАПН України; Національний університет «Львівська політехніка» Львівська Політехніка, Національна академія педагогічних наук України, @NDSAN Network (Italy), Promote Ukraine International politically and governmentally independent Platform (Belgium), University of Manitobatoba Peace and Conflict Studies (Canada), Canadian Centre on Disability Studies (CCDS), Technological Educational Institute of Thessaly (Greece), Hellenic Regulatory Body of Nurses (Greece), Bucharest University of Economic Studies, Department of Teacher Training (Romania), Черка́ський націона́льний університет і́мені Богдана Хмельницького)… … Два дні в академічному середовищі минули реактивно швидко. Системи охорони психічного здоров'я у контексті глобальних соціальних завдань: як впливають глобальні соціальні проблеми на сучасну людину? Які потенційні шляхи вирішення сучасних соціальних проблем у сфері охорони психічного здоровя? Психічне здоров'я та міграція: які проблеми створюють міграційні процеси для спеціалістів із психічного здоров'я? Чому психічне здоров'я має значення у проблемах міграції? Психічне здоров'я під час військових конфліктів: чому ми повинні піклуватися про психічне здоров'я тих, хто перебував у зоні військового конфлікту? Яка практика лікування післявоєнного психологічного травматизму? Психічне здоров'я на робочому місці: чому корпоративна культура важлива для психічного здоров'я працівників? Проблема вигорання: нова тенденція чи стара, але добре замаскована проблема? Які проблеми та можливості полікультурного середовища? Специфічні проблеми охорони психічного здоровя: дитяча нейропсихіатрія; підтримка інвалідів, людей похилого віку; охорони психічного здоров'я в сільській місцевості. Вища освіта та охорона психічного здоровя: дослідження та інновації. Які потенційні наслідки та обмеження поняття «психічне здоровя» стосовно практики вищої освіти? Міждисциплінарні та трансдисциплінарні підходи в сфері охорони психічного здоров'я: які переваги та недоліки міждисциплінарності та трансдисциплінарності досліджень та послуг у галузі психічного здоров'я? Ці питання два дні перебували у фокусі уваги учасників конференції. Сьогодні, коли я аналізую теми та виступи, відзначаю ті, які на мій погляд, були прегнантними і вартували того, щоб бути зазначеними у власному робочому щоденнику: Міністерство охорони здоров'я (Україна): експерт із питань психічного здоров'я, д. психол. н., доцент, провідний науковий співробітник ІСПП НАПНУ Віталій Климчук, доповідь «Національна програма охорони психічного здоров'я – 2030»; Європейська Асоціація EMDR-терапії, Інститут EMDR (Австрія): Єва МюнкерКрамер, доповідь «12 років розбудови компетентностей суспільства у питаннях психотравми в Україні: психотравматологія та травматотерапія (EMDR) — європейська акредитація лікування гострої та хронічної травми»; Колишній менеджер Адміністрації охорони здоров'я ветеранів, Джеймс Г. Кехілл, американський ветеран, доповідь «Міністерство у справах ветеранів США і особисте розуміння шляху ветеранів: досвід, який американська армія винесла з Іраку та Афганістану»;Міжнародний медичний корпус, Інка Вайссбекер, доповідь «Інструментарій інтеграції психічного здоров'я в загальну систему охорони здоров'я в гуманітарних умовах»; Українська Православна Церква, заступник голови Синодального відділу співпраці з військовими, В'ячеслав Яковенко, доповідь «Церква в час воєнного конфлікту: турбота про психічне здоров'я людини»; Національний інститут здоров'я (Італія): Франческо Габріеллі, директор центру телемедицини та інноваційних технологій, доповідь «Внесок цифрових технологій у розвиток послуг охорони психічного здоров'я»; Ейпріл Нейчурал, Бостон, США, вступна доповідь: «Людина. Буття. Криза»; Бессель ван дер Кольк, професор Гарвардського університету, екс-президент Міжнародного товариства студій травматичного стресу, медичний директор Центру травми Інституту правових ресурсів, директор Асоціації комплексних травм Національного центру дитячого травматичного стресу, доповідь «Діагностика та статистичне управління психічними розладами»; Маурін П. Флагерті, Хелен Сікорськи, Лілія Клос, Віктор Вус, Вінніпег, Канада, «Розбудова мирного суспільства та психічне здоров'я: від індивідуальної патології до відповідальності громади»;Беверлі Енн Декстер, США, «Керування рефлексією»… … II Міжнародна науково-практична конференція з питань охорони психічного здоров'я «ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ХХІ СТ.» закінчила свою роботу та нескінченною є робота всіх тих, хто в системі професійних координат «психічне здоров'я» прописав жирним курсивом… P.S. …Медичну реформу в Україні вже запущено, проте вона не передбачає радикальної реформи охорони психічного здоров'я. Хочеться вірити, що найближчим часом у високих владних кабінетах усвідомлять, що психічне, соціальне, соматичне, духовне здоров'я українців так само важливе, як і фізичне… За допомогою програми OneHealth Tool було розроблено попередню модель охорони психічного здоров'я в Україні на період з 2017 до 2030 року. Було розраховано вартість лікування вибраних пріоритетних психічних захворювань (депресія, тривожний розлад, алкоголізм, біполярний та психотичний розлади). Ця модель продемонструвала, що розширення масштабів лікування обраних психічних розладів могло б до 2030 року у сукупності повернути населенню України понад 4,7 млн. років здорового життя. Загальна вартість на душу населення збільшиться з 2,80 дол. (близько 79 грн.) до 10,90 дол. (близько 305 грн.). При цьому економічна цінність відновленої продуктивності після лікування поширених психічних захворювань протягом цього періоду, за оцінками, становитиме понад 800 млн. доларів від лікування депресії та 350 млн. від лікування тривожного розладу. Це означає, що на кожен долар, інвестований у покращення лікування поширених психічних розладів в Україні, ми отримаємо 2 долари у відновленій продуктивності та доданій економічній вартості… Як не мене, мова цифр переконлива… P.P.S. …Проблема психічного здоров'я в глобальному світі масштабується: за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, психічні та поведінкові розлади надзвичайно поширені та охоплюють до 25% всіх людей в певні періоди їхнього життя. ВООЗ зазначає, що враховуючи старіння населення, соціально-економічні трансформації, кількість людей з розладами психічного здоров'я значно збільшиться…
© Vilena V Voronova
#VilenaVVoronova #ВиленаВоронова#INTERNATIONAL_CONFERENCE_ON_MENTAL_HEALTH_CARE
#MENTAL_HEALTH_GLOBAL_CHALLENGES_OF_XXI_CENTURY
#КНУКіМ #Конференція#Branding_Consulting_VVV #Psihologie#ПолітичнаПсихологія#ПолитическаяПсихология#НауковаКонференція #Бренд#Политика #Політика #Policy
