Чи є щось більше мінливе, аніж позиції кандидатів в українських виборах? Цей тиждень лише довів, що ситуацією управляють не так штаби чи кандидати, скільки складна політична та економічна реальність.

Петро Порошенко, який ще тиждень тому отримав великий плюс після рішення Вселенського патріарха, наприкінці цього тижня став об'єктом атаки всіх і вся за вельми непопулярне рішення уряду, ухвалене на вимогу МВФ, — збільшити ціну на газ на чверть. Це майже гарантовано призведе до зростання ціна за тепло. Енергогенеруючі компанії не працюватимуть у збиток, а місцеві бюджети — вже певною мірою «пограбовані» урядом через проблеми з наповненням бюджету, тому — закрити борги за тепло зможуть далеко не всі регіони.

Зважаючи, що зима (в частині потреби в теплі) протриває аж до самого дня виборів, ця тема, разом зі скороченням категорій отримувачів субсидій, — неминуче стане ключовою темою на всі наступні місяці і буде, разом з невирішеною проблемою війни на сході, лейтмотивом критики діючого Президента.

Юлія Тимошенко знає і вміє використовувати газову тему як ніхто. Не вагаючись, вона відразу видала базову обіцянку для електорату — вона знизить ціну на газ для населення вдвічі. Тепер її завдання — донести цю тезу так, аби люди повірили, що вона насправді це зробить. Прогнозовано, що саме цей месидж дуже скоро з'явиться на її бордах, оскільки нова серія з «сильною економікою» і профілем в костюмі Клер Андервуд розмиваються на фоні інших обіцянок численних кандидатів в Президенти. Хоча саме теза про зниження ціни на газ та тарифів з поясненнями як це зробити без повернення до енергозалежності від Росії — є значно більш електорально виграшною. І часу для її донесення в ЮВ — більше ніж достатньо.

Очевидно, що цією темою скористається і Олег Ляшко, який сьогодні один з кандидатів в Президенти, що не боїться прямо критикувати політику Міжнародного Валютного Фонду. І він вже озвучив вимогу до парламенту зібратися на позачергове засідання і розібратися з тарифами.

А також — Андрій Садовий, який зможе професійно коментувати тему газу та тарифів на прикладі одного міста. Тема енергоощадливості і «теплих» кредитів, якщо Львів продемонструє тут певні результати, може додати балів лідеру Самопомічі.

Тему газу поки що не покритикував Володимир Зеленський, тому що у характерній йому манері критикує всіх і вся. Зеленський презентував в Києві нову, де факто виборчу концертну програму, де в притаманній йому манері «знищує» всіх своїх конкурентів, включно з Святославом Вакарчуком.

«Засвітка» залежності політичного класу від олігархів, корупції та нездорових амбіцій. І паралельно патріотичні виступи Василя Попадьюка та ансамбля імені Вірського — це цілком новий жанр політичної агітації, який категорично відрізняється від того, що робить решта політиків, але при цьому цілковито попадає в «карнавальність» постмодерну.

І як показує реакція аудиторії та рівень довіри і навіть рейтингу Зеленського — спрацьовує. Реальним гальмом для Зеленського може стати його власний страх — що робити у випадку випадкової перемоги, та повна відсутність досвіду будь-якого управління.

Адже одна історія — виголошувати популярні тези зі сцени, інша — реалізовувати її в українській реальності: при наявності війни з ядерною державою, глибокої структурної економічної кризи, відсутності інвестицій і тотальній корупції на всіх рівнях, яка стала способом існування не лише для політичного класу, але фактично для всіх рівнів силовиків, чиновників та багатьох інших.

Зважаючи на все це можна легко спрогнозувати слабкість будь-якого нового Президента. І тоді головна боротьба розгорнеться за парламентську більшість і уряд. Хоча, ця боротьба направду вже у розпалі. І в ній значно більше реальних гравців і факторів.