Знаєте, що мені найбільше впало в очі у ролику Зеленського?

Ні, не чергова реклама масла Roshen — ми до цього вже звикли.

Цей виступ був концентрований емоційний клубок, переповнений персональною образою на всіх своїх політичних опонентів.

Це відчувалось у кожному пасажі, які він випускав то у бік «героя з анекдотичним прізвищем» (Рабіновича), то на партію яка звучить як тост За Жизнь (ОПЗЖ) чи на людину яка ставить собі в заслугу, що хрестила Русь.

Хоча тут він дав маху. Отримання Порошенком Томосу стало своєрідним хресним оновленням України після понад 300 річної духовної московської неволі.

Навіть у пасажі про «ворожих агентів, які ходять останні дні на канал Прямий» дехто побачив образ спікера Дмитра Разумкова, ексклюзивне інтервю якого останні дні на ньому транслюються

Так от. як на мене коли керівником керують персональні образи, а не логіка це дуже поганий сигнал.

Тому що оточення завжди буде вміло ним маніпулювати.

Натискаючи у потрібний момент на ті чи інші емоційні «кнопки» у душі «найвеличнішого і найемоційнішого лідера всіх часів і народів»

Наприклад, розказуючи як той чи інший опонент називав його «дощовим черв'яком» (с)

Або навпаки — акцентувати, що ця людина завжди була вашим найвідданішим прихильником

А в такому стані він буде готовий здійснити найнепередбачуваніших кроки, які можуть зашкодити державі

Тож особисте моє побажання Зеленському — прибирати емоції та образи.

Ставати політично дорослішим і відповідальнішим.

Тільки так є шанс вирости з керівника у лідера.

Відповідального, конструктивного, чесного, раціонального.

Який вміє не ображатись, а домовлятись із опонентами. Не з ворогами — опонентами.

Ні, після цього він одразу не стане найвеличнішим лідероv вcіх часів. Для цього треба додаткові компетенції. Але це буде крок вперед