На фоні перепитій Президентської кампанії мало хто звертає увагу на «газові війни,» які другий тиждень тривають між Урядом та Нафтогазом. Черговий виток протистоянь розпочався цього тижня у середу, коли незалежні директори погодились на вимогу Прем'єра встановити голові НАКУ чіткі КРІ: проведення анбалдінгу задля збереження транзиту російського газу через українську ГТС та належне виконання урядової програми газовидобутку.
Після такої публічної поразки Нафтогаз вирішив перехопити ініціативу, пообіцявши знизити газ для населення у разі скасування 867 Урядової Постанови.
Ідея на перший погляд ніби не погана, але коли починаєш докопуватись до деталей стає очевидним, що вона маніпулятивна і несе приховані загрози споживачам.
По перше, діюча Постанова встановлює верхню «планку» ціни газу населення НЕ ДОРОЖЧЕ 8550 грн за тисячу кубометрів. Тобто по факту Нафтогаз ВЖЕ може продавати газ за нижчою ціною, але чомусь (?) цього не хоче.
По друге, нинішнє падіння ціни на газ на європейських ринках до 8380 грн це тимчасове сезонне явище. І якщо вони раптом знову різко виростуть, а Постанова вже буде скасована це означає, що ціна на газ для населення може різко вирости.
Як на мене, сезонне зниження ціни на газ на європейських ринках це унікальна можливість Уряду та Нафтогазу сконцентруватися на двох речах.
Розпочати переговори із МВФ з проханням не піднімати ціну на газ для населення у травні. Зважаючи на «фактор ціни» цілком спокійно можливо перенести підняття або на осінь або взагалі на наступний рік.
Нафтогаз має розпочати процедуру перегляду свого фінансового плану, в якому середня ціна закупівлі європейського газу становить 369 доларів за 1000 куб. Для порівняння це майже 10.000 грн у порівнянні з нинішніми 8550.
До речі, судячи із цих цифр, Нафтогаз спланував свій фінансовий план і значно завищеними фінансовими показниками. Важко зараз визначити причину цього явища. Але як на мене це або не вміння керування чи свідоме завищення ціни з метою отримання надприбутків. За таких умов, коли Нафтогаз і так отримає надприбутки, останні вимоги його менеджменту до Уряду компенсувати 111 млрд гривен за постачання газу населенню за спецціною є м'яко кажучи дивною і не релевантною.
Тому, як на мене, враховуючи всі ці фактори стає зрозумілішим позиція Уряд, який відмовився «підтримувати» маніпулятивну пропозицію Нафтогазу. Адже її реалізація може в подальшому призвести до непередбачуваних негативних наслідків – зокрема різкого зростання ціни на газ для населення.
Але оскільки 867 Постанова вже не діятиме ми так і не зможемо зрозуміти, що стане цьому причиною кон'юнктура ринку чи маніпуляція ціною на газ менеджментом Нафтогазу з метою отримання над прибутків.
