Дуже часто капітулянти всіх мастей, і ті котрі порохоботи і ті котрі зрадофіли плачуться, що нам ніколи не виграти гонку озброєнь в РФ та взагалі не варто навіть і порівнювати потенціали ЗСУ та ВС РФ.

Шановні, сенс порівнювати ЗСУ з кимось іншим є тільки в пошуку чогось кращого та прийнятного для нас, але в сенсі бойового застосування ми маємо зрівнюватися виключно з Росією.

Воюємо ж то ми з РФ, а не з Румунією чи Зімбабве.

Так Бог у своєму задумі обрав нам ворога найгіршого практично в усіх вимірах і вибір насправді у нас дуже не великий. Або ми переможемо, або «ляжемо» як держава.

А щодо гонки озброєнь то дійсно в металоємкій радянській оборонці нам ніколи їх не перестрибнути. В них на складах цього добра значно більше. І завжди на один наш Т-64 вони виставлять п'ять своїх Т-72 і т.п.

Але в багатьох нових зразках і в них і в нас практично чистий листок. І саме туди мають йти наші основні зусилля.

І поки йде війна оборонне замовлення має бути в абсолютному пріоритеті навіть за рахунок інших статей.

Розвиток ЗСУ в державі має бути не рамках «нащо вистачить грошей», а у відповіді на запитання: «Чи зможемо ми без зовнішньої допомоги зупинити ворога?».

Бракує грошей — вводьте нові податки, давайте замовлення приватним компаніям і т.п. Варіанти є, але що називається «для того аби навчитися плавати — треба лізти у воду».

Армія, авіація та флот в мирний час є страшно дорогими забавками і в окремих недолугих державах завжди виникає спокуса зекономити на цих статтях.

І лише коли починається війна приходить розуміння того що ці забавки треба мати і бажано справні, нові та багато.

Незалежнісь держави взагалі річ дуже не дешева. Але найстрашніше, що ціною за неналежний стан збройних сил є життя простих солдат якими перекривають відсутність в них необхідних озброєнь.

Пам'ятаєте про це наступного разу коли будете волати про те які ми бідні та нещасні і не маємо грошей на нову зброю та техніку для ЗСУ.

Ми занадто рано розслабилися.