site.ua
vasiliy.vlasyuk
Alter ego
новачок

Росіянин звик відчувати себе героєм величного епосу. Власна історія завжди бачилась йому вирізьбленою гекзаметрами на скрижалях Вічності. Населеною могутніми Святогорами і голубоокими Забавами Путятішними. Де люто миролюбні біляві витязі воювали з безперервними загарбниками, що сунули на благословенну землю. Кожного разу лишаючись у цій землі. Яка все ширилась через добровільне й радісне входження нових і нових народів.

Поступово вся Ойкумена визнала силу й незламність духу російських батирів і змирилася з їх непереможністю. Лише десь по шпаринах поганці-бусурманці, нєрусь окаянная люто ненавиділи богообраний народ, заздрили тому, що він має такого великого чергового правителя, й інтригували проти «святої Русі». Але навіть самі вони у глибині душі розуміли, що приречені. Могутній російський дух, піднімаючись з колін, перемагав тупих америкосів і їхніх підстилок по всіх фронтах, а таємнича російська душа тяглася до зірок, готуючись підкорити Галактику… Але тут прийшли укропи і все зіпсували.

У Росії я мав багато знайомих. З самого початку зомбо-епідемії майже всі вони були заражені «нульовим пацієнтом», що фігурує у медичних документах як «Хуйло». Хтось довго перебував в інкубаційній фазі, а у тих, хто мав слабший імунітет, людська шкіра почала злазити зразу. Зараз практично всі вони перейшли на летальну для людської душі стадію. Медицині невідомі випадки одужання хуйлозомбі: всі задокументовані факти при перевірці виявляються людьми зі стійким імунітетом – вірус просто не мав шансів від початку. Але вивчення анамнезу хвороби вкрай важливе. Хоча б для грамотної профілактики і розробки вакцини. Може згодяться й мої спостереження за знайомими і малознайомими мертвяками.

Початок Майдану знайомі майбутні мертвяки, що перебували тоді на інкубаційній стадії, коментували поблажливо і зверхньо:

Олексій (лікар): «И чего пиндосам неймется? Сколько денег в националистов вбухали! Ничего им не обломится – Украину им не оторвать!».

Юрій (бізнесмен): «Зачем?! Мы же один народ, русские, мы должны вместе быть против этих западных тварей! Ничего – скоро Янукович прищучит галицаев, все успокоится, и вы вернетесь домой в Россию».

Це позиція мудрого велетня-русіча, що сумно дивиться на самовбивчі шашні дебілуватого братика з неруссю окаянною. А з-за плеча сивобороді предки докірливо позирають на відступника крізь тисячоліття. Епос.

Потім був розстріл на Інститутській, втеча Януковича й перемога Майдану. Хуйлозомбі з шоком усвідомили: Україна вже не повернеться «домой в Россию». В інфікованих мізках стався злам з наступним масовим репанням шкіри, крізь яку полізла гниль. Зомбокоментарі в інтернеті цього періоду вражають коктейлем істерії, ненависті й цинізму. Радість від наших смертей, насмішки над Небесною Сотнею, прокляття й бажання смерті українцям. Епос змінює вульгарщина, благородна аналітика стає «не в падлу», і з зомбоящика починають мало не «бакланіть по фєнє». Не кажучи вже про інтернет: «Чё, скакуны, бога з х… поймали? Мы ваши бандеровские флаги вам в ж… повтыкаем!». Спілкування по Скайпу зі знайомими мертвяками стало схожим на дискусію з буйнопомішаними. Момент був кризовий: когнитивний дисонанс загрожував вибухом їхніх зомбомізків…

Кримнаш і ліплення Новососії на Донбасі стабілізувало процес: зомбаки оргазмували від «Россия опять победила», вкотре переконавшись, що захмарно величні, і світ впаде до їхніх ніг. На дику ейфорію не вплинуло навіть започаткування санкцій (всі пам'ятають про «Іскандери», яких ці санкції смішили?). Знайомі мертвяки вищали від захвату, їхні електронні листи кричали мені капслоком: «ТЕПЕРЬ ТЫ ПОНЯЛ? НЕФИГ БЫЛО ГНАТЬ НА ВЕЛИКУЮ РОССИЮ!». Інтернет почав нагадувати дачу з вибухлою консервацією – скрізь валялись зірвані черепні кришки зомбаків, а гнилі мізки фонтанували: «Путин всех переиграл!», «Обама сосет!».

Але ж, як казав Подерев'янський, «пи...дець крадеться з усмішкою хижой». Смішні санкції потихеньку чавлять смішну зомбономіку, нафта падає, а долар – навпаки. «Іскандери» перестали сміятись. З Новососією не заладилось. Боїнг невчасно матеріалізувався не в тому місці. Від Кримнашу нуль задоволення – лише головняк. Підлі укропи почали нечесно колошматити тих, кому за сценарієм мусили здатися. Україна, замість розвалитися, непомітно трансформувалась у липку трясовину для Зомбіленду. А на горизонті замаячіла гостинна Гаага.

І ось тут зомбаки розділились на два потоки. У одних ситуація спричинила таки вибух головних півкуль, а рештки периферійної нервової системи замкнулись самі на себе. З диким виттям «Путен или смерть!» вони ломанулись за нульовим пацієнтом до прірви. Інші, незважаючи на майже вигнилий мозок, щось смутно запідозрили на рівні копчика. Щось недобре… Про перших – іншим разом. Їхня доля – масовка у майбутньому найстрашнішому документальному блокбастері всіх часів і народів «Світ проти зомбі». Зараз про других.

Знайомі мертвяки до цього часу перестали бути знайомими. Все ж пересилив себе і заради інтересів науки зателефонував одному по Скайпу (знайшовся привід – день народження). Мертвяк напружений – мов каверзи чекає. Вже не декламує епос – збиваєься на волапюк. А інтернетівські зомбі обережно промацують вихід з трясовини: «Ведь рано или поздно нам придется мириться?». На одному з українських форумів зальотний зомбак видав дивну фразу: «Вы в ваш блудняк, в который сами влезли, пытаетесь втянуть мою страну». У вільному перекладі з зомбілендської: «Пацаны, атас! Сваливаем – здесь стало жарко... А? Чево? Не, это не мы, это они тут сами устроили. Не шей нам дело, начальник, мы просто рядом проходили». Влаштувавши криваву бійню, вони намагаються, натягнувши елегантного плаща поверх заплямованого кров'ю катівського фартуху, тихцем-бочком зникнути зі всіяного трупами поля.

Пізно. Не вийде. Ми це знаємо. У глибині своїх чорних душ вони теж знають.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація