5ebad7f436007.jpgМи всі добре пам'ятаємо скандал з Укрпоштою, ціна питання якого була в мільярд гривень. Тоді восени 2018 року керівник державного підприємства АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський вимагав від уряду впровадити підвищений тариф на доставку пенсії і компенсацію з бюджету за виплату пенсій.

Максимально коротка довідка. Засновником і акціонером акціонерного товариства «Укрпошта» є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Налічує підприємство понад 11 тисяч відділень та понад 72 тисяч працівників.

В минулому році «Укрпошта» відзвітувала про чистий прибуток в 600 млн.грн. Проте уряд виділив їй 500 млн. грн. компенсації за перше півріччя за доставку пенсій. Цікава математика виходить.

«Таке дотування відбулося вперше за десятиріччя», — стверджував тоді Міністр інфраструктури Володимир Омелян. За його словами, так само як і за словами наступника Омеляна Криклія, проблема крилася в тарифі на доставку пенсій та грошових виплат. І саме під тиском постійних ультиматумів від Смілянського наприкінці минулого року уряд Гончарука затвердив нові тарифи. З 1 січня 2020 року вартість послуги у місті становить 1,15% від суми відповідної виплати, у селі та селищі міського типу – 2,3% (було 0,79% та 1,56% відповідно).

Тепер компенсацію за доставку має заплатити Пенсійний фонд, який дотується з Державного бюджету. По суті виходять ті ж самі яйця, лише в профіль. А за суттю вся фінансово-господарська діяльність «Укрпошти» зводиться до того, як видоїти державну скарбницю, котру наповнюємо ми з вами.

На кінець 2018 року «Укрпошта» обслуговувала 4,2 млн. пенсіонерів. Кількість таких на сьогодні впала майже на 500 тисяч чоловік (офіційна статистика Пенсійного фонду). Хоча в 2016 році кількість пенсіонерів, котрі отримували пенсію в поштових відділеннях сягала понад 6 млн. Тенденція до падіння цілком очевидна при практично сталій кількості пенсіонерів (загальна чисельність осіб пенсійного віку на сьогодні становить 11,2 млн., 2018 рік – 11,34 млн.)

Звісно, що доставка пенсій не є основною функцією «Укрпошти» але в частині отримання прибутку та природі здійснення фінансово-господарської діяльності є показовою. Адже головна функція – це поштова доставка.

Втім, повертаючись до успішної господарської діяльності «Укрпошти» за минулий рік варто зауважити наступне. Половину доходів державного підприємства складають надходження від фінансових послуг, починаючи від традиційних виплат пенсій і закінчуючи новими сервісами переказів з картки на картку чи з картки додому.

Цей показник доволі влучно підкреслює природу управлінських рішень керівництва Укрпошти та причину лобіювання в парламенті проекту закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку» (реєстр. № 2788 від 20.01.2020). На сайті Укрпошти красується повідомлення про повторне внесення документу, який «передбачає розширення спектра фінансових послуг та надання можливості національному поштовому оператору відкривати й обслуговувати поштові рахунки на території України для зарахування зарплати, пенсій, державних соціальних допомог, торговельної виручки, виконувати розрахункові банківські операції, здійснювати валютообмінні операції, проводити емісію платіжних карток для обслуговування поштових рахунків тощо». В перекладі на просто мову Укрпошта пробиває на рівні закону отримання права на банківську діяльність.

Таке прагнення не нове. Ще в грудні 2017 року Національний банк України (НБУ) дозволив національним операторам поштового зв'язку надавати фінансову послугу з переказу коштів і брати участь у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах. На сьогодні через усі відділення поштового зв'язку Укрпошти здійснюється не лише виплата пенсій та грошових допомог, а приймаються будь-які види платежів, надається послуга з пересилання поштових переказів та інші фінпослуги.

Відтак бажання керівництва отримати додаткові інструменти для легких грошей цілком очевидне. Нажаль мова не йде про поліпшення сервісу поштових відправлень, як одного з напрямків боротьби за клієнта з доволі успішними в цій галузі конкурентом «Нова пошта». Це не просто. Адже простіше утримувати комісію з більш широкого спектру фінансових послуг, маючи власний поштовий банк. Звісно він буде державним і для існуючої розгалуженої мережі відділень, що нараховує понад 11 тисяч точок, це дуже вигідно. Аби не кілька суттєвих але.

По-перше. Це приведе до створення ще більш потужної державної монополії в банківському секторі. 11 тисяч відділень поставлять в абсолютно нерівні умови комерційні банки. Нині частка державних банків скоротилася в чистих активах і депозитах населення до 54.1% та 62.4% відповідно (для прикладу, в інших країнах, у 2013 р. частка державних банків у загальному обсязі активів банківської системи Німеччини склала 27,8%, Бразилії – 34,4%, Мексики – 14,1%, Індії – 73,2%, Китаю – 68,5% тощо). З появою нового поштового банку ми отримаємо неконтрольований переділ ринку та укріплення монополії державних банків українського банківського сектору. В цій частині наведу цитату члена Ради Національного банку України Романа Шпека, який говорить: «Велика частка держави в банківській сфері стає загрозою і для розвитку ринку, і для дотримання умов вільної конкуренції, і для економіки в цілому». І це цілком передбачувано, бо саме через регуляторні механізми влада надаватиме преференції за ознаками «державності». Ні про яку лібералізацію мова тоді не йтиме, зовнішні зобов'язання України перед міжнародними партнерами виглядатимуть нікчемними.

По-друге. Розвиваючи міжнародний вектор проблеми, варто не забувати про принцип розподілу функцій державних кампаній. Нагадаю, на державне підприємство «Укрпошта» поширюється дія закону про наглядові ради. Свого часу ухвалення закону про наглядові ради відбувалося в рамках реалізації одного з напрямків ефективної реформи державного сектору економіки, що є усталеною міжнародною практикою. Так само усталеною міжнародною практикою в управлінні державних підприємств є розділення функцій, як то було з анбандлінгом НАК «Нафтогаз України». Лобіювання ж банківської ідеї Укрпошти лише укріплюватиме монопольне положення та переваги неринкової та нечесної конкуренції. А це взагалі ніяк не вписується в ідею, з якої власне почав свій шлях Європейський Союз, і до стандартів якого ми прагнемо.

По-третє. Усе вище перелічене матиме наслідком повернення в початкову точку, а саме: до неефективного управління державними структурами. Збільшення частки державних банків призведе до збільшення навантаження на державний бюджет.

По-четверте. Керівництво Укрпошти отримує надширокі повноваження. А це прямий шлях до корупційних дій та зловживань. В країні, де система антикорупційних органів демонструє свою неефективність — це вкрай необачливо.

По-п'яте. Відверте лобіювання власної банківської діяльності може вказувати швидше на провал роботи в інших напрямках Укрпошти, про що я писав вище. Наслідок знову невтішний – конфлікт інтересів.

І в решті-решт, вишенька на тортик. Державні Укрпошту та Укрзалізницю запланували частково приватизувати. Про це повідомляв ще минулого року міністр інфраструктури Владислав Криклій. Під типу благим наміром залучення інвестицій на розвиток підприємства ми маємо усі шанси не просто продати не дуже дорого конкретному «інвестору» частину державного ресурсу, а запустити процес блокування управління й доведення до банкрутства з метою повної продажі за безцінь. Подібні практики в Україні вже існують.

Валерій Клочок,

політичний та економічний експерт

Мій телеграм https://t.me/vklochok