site.ua
заблокований

Судні Будні

Без пафосу, або просто зробив свою роботу

Цього сонячного жовтневого дня Наталія Епіфанцева радісно вийшла з університету, можна навіть сказати, вилетіла. Сьогодні вона помирилася з найкращою подружкою. Весела студентка хвацько вскочила до позашляховика, нещодавно подарованого батьком. У неї грандіозні плани – за декілька годин зустрітися з друзями в культовому ресторані міста та обговорити, що ж робити на вихідних.

Останнім часом на подібних зустрічах вони розробляють маршрути перегонів по місту, де єдине правило – ніяких правил. Відверто кажучи, нові копи зовсім знахабніли. Нещодавно поліцейські спіймали на імпровізованих гонках подругу Наталії, забрали її до відділку та ославили на всю країну: виклали в соцмережі процес затримання. Якби ж вона вміла нормально говорити! З її вуст лунали тільки погрози: «Папа, тібя уволіт, папа тібя закатаєт в асфальт, ти уже нє работаєш». Весь універ насміхався над її багатим лексиконом. Словом, прославили добре. Тоді ж самій Епіфанцевій довелося втікати від поліцейських та кинути подругу, що, зрештою, і стало причиною їхньої сварки. Проте той випадок, аж ніяк не запав в її душу. Виїжджаючи з автостоянки вона ледь не зіткнулася з іншим авто, яке різко перерізало їй дорогу. Від екстреного гальмування Наталя ледь не влетіла в лобове скло.

– Ей, Епіфанцева, ти що катаєшся як нездара?! Не бачиш, що я виїжджав?! – прокричав їй молодий чоловік, висунувши голову з авто. Це був Ігор, її знайомий по перегонам.

– Це ти дурень, спочатку правила дорожнього руху вивчи, а потім вже інших повчай, – випалила роздратовано Наталія.

– Слухай, мала, ми зараз збираємося поганяти по місту, щоб прикинути ймовірні маршрути на вихідні, а потім в паб, розповімо всім іншим. Хочеш з нами? – запитав Ігор.

– Та я навіть не знаю…,- відповіла Наталія. Тут несподівано пролунав пронизливий сигнал позаду – роздратований водій щось прокричав друзям, які заблокували виїзд з автостоянки.

– Ну, давай, поїхали за нами. Не ламайся, ми хутко, – сказав Ігор. Він виїхав першим, Епіфанцева за ним слідом. Спочатку вони їхали в стандартному режимі, а потім її товариш почав збільшувати темп та обганяти інші авто, виїжджаючи на зустрічну смугу. Непомітно для себе Наталія втягнулася в цю гру. Тепер нею оволоділо бажання за будь-яку ціну перемогти його. Так вони й летіли по вулицях міста, розлючені водії сигналили їм услід, пішоходи злякано перебігали на переходах. Ось вона вже майже порівнялася з ним, але Ігор здійснив небезпечний маневр, повернувши на паралельну вулицю, а їй довелося зупинитися на світлофорі.

Чорт, я майже наздогнала його,- вилаялася Епіфанцева і вдарила руками по керму. Ці секунди, що відраховував світлофор, здавалися їй вічністю. Не чекаючи зеленого світла, вона щосили натиснула на педаль газу і рвонула з шаленою швидкістю на перехрестя. В салоні авто лунала пісня Lady Gaga Joanne, одна з її улюблених, особливо їй подобалися слова heaven’s not ready for you, які вона голосно наспівувала.

Потужний удар у правий бік автівки, наблизив слова пісня до реальності. Машину відкинуло на зупинку, де в цей час знаходилися люди. Авто перевернулося. Студентка не одразу зрозуміла, що сталося, вона інстинктивно намагалась відкрити двері, смикала ручку, але марно, кляті двері не відкривалися. В салоні авто й далі грала меланхолійна пісня. Heaven’s not ready for you, – злякано прошепотіла Епіфанцева.


Як кажуть, «звичайний суддя»

Віталій Макогон зі злістю кинув телефон на заднє сидіння автомобіля. Він різко відкрив двері та вийшов, розпачливо схопившись за голову. Цей тиждень став для нього справжнім жахіттям. А останні декілька днів взагалі перетворили його розмірене життя в голлівудський трилер. Його дружині зателефонувала екзальтована особа, яка в істеричній формі звинуватила Віталя Макагона – відомого на все місто суддю – в хабарництві. Далі лунали погрози, мовляв, якщо він посміє винести неправильне рішення, то його сім’ю очікують великі проблеми. Віталій гірко усміхнувся: ці слова не вирізнялися особливою оригінальністю. Адже справа, яку він зараз розглядає доволі резонансна, і за останні дні йому доводилося чути й не таке. Знайомі, з якими він щодня зустрічався на автостоянці, перестали вітатися та уникали спілкування. Його діти бояться ходити до школи, адже однокласники ображають їх та дорікають, що їх батьку вже добряче заплатили за вирок.


І знову «мажори»…

Резонансне ДТП, спроваковане Епіфанцевою, в якому загинули люди, сколихнуло всю країну. Ще до початку офіційного розслідування політики, активісти вже призначили винного, точніше винну – Наталію Епіфанцеву, доньку впливового бізнесмена та студентку місцевого університету.

Новина, що про позашляховик любительки швидких перегонів, яка вбив людей на зупинці: одразу заполонила і місцеві, і національні медіа. Усі справедливо побоювалися, що батько Епіфанцевої, користуючись своїми зв’язками в місті, втрутитися в цю справу. Адже випадки, коли діти високопосадовців, яких ще називають «мажорами», уникали відповідальності, непоодинокі.

Суддя Макогон за усталеною звичкою увімкнув улюблене радіо, але замість популярного діджея почув місцевого активіста, який стверджував, що батько Епіфанцевої заніс гроші слідчим, прокурорам та судді. Отже звільнення його доньки – питання часу. Суддя різко вимкнув радіоприймач.

Біля входу до суду скупчилася поліція, численні активісти з плакатами, журналісти. Макагон спробував пройти непоміченим. Але в ці дні його впізнавали швидше, ніж Президента. Першим суддю помітив акула місцевої журналістики Степан Рогозін, він хвацько спрямував камеру в обличчя Макогона.

-Епіфанцева брала участь в перегонах вельми популярних серед мажорів. Цей факт має стати обтяжуючою обставиною?

Далі запитання посипалися як горох:
-Як ви прокоментуєте, що вона була п’яна?

-Відомо, що її батько заплатив 100 тисяч доларів слідчим…

-Прокоментуйте факт, що її позбавили водійських прав рік тому

До цього скаженого потоку питань додалися вигуки активістів – коло, в якому стояв суддя, почало змикатися. Хтось навіть поцілив в нього палицею від транспаранту. Втім, поліцейські швидко відреагували на таку загрозу та витягли суддю з юрби. Тиснява біля входу наростала і Макогона ледь втягнули в будівлю суду.


Неочікувані подробиці

Крихітна судова зала була переповнена. Стояв нестерпний гамір. Коли до «клітки» завели Епіфанцеву, присутні ще більше оживилися, світло від камер засліплювало. Суддя Макогон почав засідання з відчутним хвилюванням у голосі. Родичі потерпілих не могли вгамувати свої емоції та сипали прокльони в сторону підозрюваної. Слово надали прокурору Івану Тимченку. Це був чи не єдиний прокурор у місті, який не боявся публічності під час розгляду складних, резонансних справ. Честолюбний та професійний.

-Ваша честь, беручи до уваги тяжкість злочину, прокуратура вимагає заарештувати підозрювану на період ведення слідства, – впевнено вимовив Тимченко.

Адвокат Ангеліна Ярцева обвела всіх присутніх зверхнім поглядом, чим спробувала позбавити прокурора переможного тону. Вона працювала в найкращій юридичній фірмі міста, мала потужні зв’язки серед місцевої еліти, і не раз рятувала своїх клієнтів від, здавалося б, неминучого покарання. Адвокат була впевнена, що їй вдасться домогтися звільнення Епіфанцевої з-під варти.

-Ваша честь, під час ухвалення рішення, я дуже прошу – підкреслюю – дуже прошу зважити на той факт, що моя підзахисна не намагалася втекти з місця ДТП та допомагала поліцейським. А також, що є не менш важливим на даний момент, відсутні результати експертиз, які могли б чітко засвідчити її провину. Тож я прошу відпустити підзахисну під підписку про невиїзд. Я переконана, що така міра є цілком логічною, згідно з чинним законодавством…

Розлючені родичі потерпілих, почувши ці слова, схопилися з місць та почали кричати на неї. Коли люди заспокоїлися, Ярцева продовжила:

-Крім того, слід зважати на той факт, що на оприлюдненому відео добре видно, що саме позашляховик зіткнувся з авто моєї підзахисної. Можна побачити, що позашляховик почав рухатися на жовтий сигнал світлофору. Випливає логічне запитання: чому на лаві підозрюваних –
Епіфанцева? Вважаю, що водій позашляховика порушив правила дорожнього руху.

Мало хто помітив, але під час адвоката, до прокурора продерся його колега, який щось по-змовницьки прошепотів Тимченку на вухо, а потім передав теку з паперами. На обличчі прокурора з’явилася погано прихована посмішка. Він дочекався поки адвокат закінчить говорити, набрав повні груди повітря, випростався, театрально поправив краватку і впевнено почав:

-Ваша честь, я маю повідомити одну важливу деталь: відповідно до результатів аналізів, які були взяті у Епіфанцевої через годину після аварії, – в її сечі були виявлені наркотичні речовини. Наразі не встановлено: це були медичні препаратів, чи наркотики… Прошу взяти до уваги.

Для адвоката, яка звикла, що процес триває за її планом, ця новина стала несподіванкою. Прокурор із переможним поглядом сів на місце: театральний трюк для медіа з передачею нібито термінових результатів експертизи вдався на відмінно. Тимченко перехопив ініціативу. Зрештою, Ярцева видавила з себе, відверто викручуючись:

-Ваша честь, в цих результатах немає нічого сенсаційного, адже моя підзахисна вживала заспокійливе перед нещасним випадком, а потім в лікарні швидкої допомоги ще препарат для зниження тиску.


Замість епілогу

Суддя Макогон з величезним полегшенням залишив під вартою підозрювану на 60 днів без права на внесення застави. Це рішення відверто шокувало Епіфанцеву, яка щиро вважала, що її відпустять. Крім того, це обіцяла адвокат.

Ярцева спробувала виправити ситуацію коментарями в медіа.

-Я обурена цим рішенням. Декілька годин тому я спілкувалася зі слідчим, і він мені сказав – аналізи чисті. Більше того, я впевнена, що експертизу проводили під тиском, – жалілася журналістам адвокат. Проте, її слова вже не мали значення.

Суддя вийшов із будинку суду, оглянувся навколо: ще декілька годин тому, тут були сотні людей, а зараз лише двірник поспіхом змітав недопалки. Він різко випростався і окликнув Макогона:
– Віталію Миколаєвичу, можна вас трохи затримати?

-Звичайно. Щось сталося у Вас? – запитав суддя.

– Ні, я хотів подякувати вам за правильне рішення. Ця Епіфанцева…вбила людей, покалічила ще більше.

– Іване Сергійовичу, я просто зробив свою роботу, нічого більше, – сухо відповів суддя.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація