5f8144ef1c397.jpg

Є ризики анархії, створення(проголошення) «республік» містами, які втратили статус районних центрів?

Який сенс їм підкорятись Києву?

Чому питання місцевого самоврядування(визначення статусу міст, меж і кордонів районів) вирішили централізовано в столиці?

Залишити чи ліквідувати район, створити повіт(полк, землю) мають місцеві громади.

#ОТГ — штучні утворення, які не мають майбутнього. Навіть звучать як опг!

«Люди живуть в містах і селах.» Обирають свою владу. Можуть самі вирішити яке місто буде їх місцевою або центральною столицею.

Центральна влада, науковці, урбаністи можуть запропонувати кілька моделей розвитку місцевого самоврядування. Який шлях реформ обрати мають вирішувати на місцевому рівні.

#Київ здійснює імперську політику «розділяй і володарюй».

Але вона здебільшого руйнівна.

Архетипи все одно переможуть. Будуть утворюватись #князівства ХХІ століття. Вони зростатимуть, поширюватимуть вплив і владу на сусідні землі.

На сучасному етапі на рівні міст до 25 тисяч населення варто запровадити політику «переможець отримує все» на 20 років. Щоб місцева влада була монолітною, під проводом однієї людини, організації, «партії».

Це припинить боротьбу на місцевому рівні між різними «політичними партіями», ФПГ, угрупуваннями, центрами влади.

Вибори(зміну) влади в містах до 25 тисяч проводити раз на рік, 26-100 тисяч раз на два роки, 101- 300 тисяч раз на три роки.

Наявна структура влади, яка залишилась у спадок від УРСР віджила своє. Хоч її й намагаються «реанімовувати» кожні 3-5 років. Ще кілька майданів, економічних криз і до найдубовіших людей дійде, що варто змінювати систему, створювати нові, жити майбутнім. Ради(совєти), виконкоми віджили своє, це чужорідні системи влади для української культури.

Чим замінити ради і виконкоми?

Якою має бути українська система влади, місцевого самоврядування?