site.ua
член клубу

В 45 км на захід від Рівного, на трасі Київ-Чоп, знаходиться старовинне місто Дубно. Якщо Ви їдете з боку Рівного, то на в'їзді у Дубно побачите пам'ятник одному з перших пілотів-камікадзе на території України в Другій світовій війні.

Повернувши ліворуч та проїхавши десь з 1 км, Ви побачите кам'яне вітання з 15-го століття.


Як бачите, не лише Ви вирішили подивитися на власні очі - що ж таке осаджував Тарас Бульба.

Обережно ступайте на міст над ровом. За переказами, в скрутні часи цей рів могли легко заповнювати водою із річки Іква.

Подивіться ліворуч…

…а тепер праворуч.

І хоча, за легендами, до замку ведуть таємні ходи, ми з Вами зайдемо через парадний. А тепер - уперед!

Щоб не заблукати подвір'ям замку, доцільно вивчити дороговказ.

Вивчили? Хочете ліворуч до замку князів Острозьких?

У підвалі замку князів Острозьких знаходиться музей тортур. Нервовим особам туди краще не спускатися. Натомість українські бухгалтери будуть відчувати себе там у рідній стихії: лише знизять плечима і скажуть: "не вражає".

Як Ви вже зрозуміли, кам'яний замок було засновано наприкінці 15го століття. Унікальність його історії в тому, що його жодного разу не було захоплено. Дослідники кажуть це пов'язане із гарним розташуванням на річці Іква, міцними мурами та великою кількістю гармат. А ще у замку самі робили ядра для гармат і розраховували самі на себе, а не допомогу "звідкись".

Бачите вежу, а біля неї гармату? Не певна щодо гармати, а от вежа є свідком того, що жінки завжди в Україні були відважними. За легендою, наприкінці 16-го століття замок оточили татари. Майже всі оборонці замку перелякалися… майже. А от племінниця князя юна Беата була не з лякливих. Вона підбігла до гармати біля вежі і вистрелила…. Ядро попало до шатра ватажка татар – сина хана. Він тут же ж помер, військо було деморалізоване і пішло геть. А вежу назвали - Дівочою. Але легенда не каже нам про найцікавіше. Справа в тім, що юна Беата готувалася до весілля. Чи одружився із нею наречений, чи злякався сміливості нареченої - не відомо.


Крім витривалих стін, замок мав і глибокі та міцні підземелля. В цих підземеллях зберігалися харчі на випадок облоги. Тут же ж могли ховатися від ворогів і жителі міста. Місцева легенда каже, що підземелля були також таємними ходами – тунелями, які вели аж до Острога. Кажуть, карета могла проїхати у цьому тунелі, і я чомусь вірю цьому.

Замок був власністю князів Острозьких, а згодом перейшов до Любомирських. На території замку розташований палац Любомирських, який почали розбудовувати у 16-му столітті.

Вам його зовнішній вигляд здається не надто пишним та яскравим? Але в ньому гостювало безліч поважного люду: від майбутніх і чинних колись королів Речі Посполитої до Івана Мазепи, із вірним Пилипом Орликом. Тут були і банкетна зала, і бальна, а по стінах були розвішані всілякі мисливські штукенції: від зброї до мисливських трофеїв. Відомо також, що інтер'єр замку прикрашав італійський митець. Ось його робота:

Зараз у палаці Любомирських музей, в якому кожний зможе знайти щось для себе цікаве. Серед експонатів є: артефакти давніх культур, які колись були в Україні; зброя різних епох; старовинні речі; давні книги; давні ікони; монети різних часів та народів, вироби місцевих митців.

А якщо у Вас є діти, то вони не лише прогуляються чудовим міні-парком та подивляться на давні речі, про які лише чули на уроках історії, але зможуть і подивитися на себе під різними кутами – в кімнаті сміху.

Гарної подорожі!

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація