Час від часу, простори Інтернету починають «бороздить» © питання мови спілкування, і прихильники тієї чи іншої мовної школи починають бить дубинками по голове пояснювані опонентам, чому ті не праві.

І за всіма цими лінгвістичними суперечками, люди не помічають, що причина не у мові, а у носії — людині.

Конечно, очень обидно, когда какой-то козёл невоспитанный человек ведёт себя по-хамски, прикрываясь: «а ти говориш мовою окупанта». Так само дуже прикро, коли людина веде себе так само грубо і починає казати: «понаехали из села тупые салоеды».

Нехороші люди є у будь-якої національності, але це не привід вирощувати та плекати у собі негативні почуття до всіх носіїв мови, з апломбом перераховуючи всіх хороших хлопців «з свого боку» і зупиняючись лише на негативних персонажах'з іншого мовного середовища".

Я всё никак не могу забыть пост 1 известного человека летом 2014 года (он пост потом удалил, потому – извините доказательств у меня нет), который писал что русскоязычных, в первые месяцы войны погибло больше, а парней с запада очень мало. Можно конечно долго рассказывать про злобных вуйков, у которых патриотизм ушёл в вышиванки, а как родину спасать – они попрятались. Но, по-моему, "меряться погибшими" при доказывании своей языковой точки зрения — последнее дело. И когда люди переходят на подобные примеры "правильности" использования того, или иного языка, где-то какой-то политический персонаж, от радости потирает руки и требует продолжения "языковой резни". При цьому, я не маю на увазі якогось конкретного персонажа: адже, чим менше спільної мови знаходить електорат між собою, тим легше керувати таємними процесами, як у своїй так і у чужій країні.

Вавилонську вежу так і не добудували, і не тому, що не розуміли один одного, а тому що не чули. Тому, не важливо, якою мовою ми говоримо один з одним, головне, щоби ми чули і залишалися людьми. А коли не подобається сусід Вася, чи сусідка Маша, можна знайти і інший привід для нелюбові, а прикриватися "мовним питанням" — це вже не оригінально і некреативно…