Головні тези виступів учасників Дискусія: Фінансові сценарії світу та України!, яка пройшла у межах Масштабний проект знань "Інтелектуальні дискусії" у Smart cafe Bibliotech

1. Щодо фінансової ситуації у світі та Україні -
Віталій Шапран:
Україна - сировинна країна, яка залежить від цін на продукцію сільського господарства, метал. За минулі три роки ця залежність зросла, оскільки питома вага експорту у структурі економіки зросла.Уряд і НБУ нічого з подібною ситуацією зробити не можуть, оскільки це завдання виробників - збільшити ступінь переділу їхньої продукції - з сировини до готових виробів.
З 2014 року відбувся відплив інвестицій на 14 млрд. $, хоча зараз він призупинений, проте Україні для відновлення і розвитку потрібно 5-7 мдрд. $ прямих інвестицій щорічно. Тому ситуація не може швидко змінитися.
Два роки тому Китай прийняв нову економічну політику, яка закріпила високий рівень цін на метал, оскільки країна є найбільшим виробником і споживачем продукції металургії. Тому світові ціни на метал зросли, що позитивно позначилося і на доходах вітчизняних металургів, хоча виробництво скоротилося внаслідок втрати Алчевського підприємства. Проте, існує ризик зниження цін на метал, а отже - недоотримання коштів за рахунок його експорту.
Іншим ризиком є аграрна сфера, оскільки вона залежить від природніх умов. Ціни на зернові - ключовий фактор українського експорту. При цьому високий врожай у регіоні призводить до зниження цін, а помірний - до достатнього рівня.
На валютному ринку спостерігається курсове очікування, оскільки відомо, що у аграріїв багато валюти і вони мають її конвертувати у гривню для того, щоб розпочати сезон виробництва. Тому катаклізмів на валютному ринку не буде, хоча, треба визнати, що експортерам вигідна девальвація гривні і низька інфляція. У минулому році інфляція на 10% була вища девальвації, тому експортери дещо втратили грошових ресурсів.
Окремо заслуговує на увагу стан інфраструтури фінансового ринку. Так, ще 5-7 років тому наші компанії виходини на Західні біржі на IPO та отримували ресурс для розвитку. Проте, цей процес зараз призупинено, оскільки багато з них не виправдали очікувань інвесторів.
Анатолій Гулей:
Спостерігаю багато песимізму, хоча причин для оптимізму набагато більше, оскільки 2014 рік став найнижчою точкою у розвитку української економіки. До неї Україна йшла декілька років, про що, зокрема свідчать залишки золото-валютних резервів НБУ, які зменшилися з 36 млрд $ до 25 млрд. $.
Банківська криза почалася у жовтні 2013 року, оскільки той економічний устрій не був дієздатним, бо амортизував радянське минуле.
А говорити треба про майбутнє. І це - цифрова економіка. Наприклад, виробництво мобільного телефону коштує 120-150 $, проте продається він за 1000 $. То хто отримує більший дохід - виробник, чи власник бренду? Різниця в доходах є відображенням інтелектуального капіталу. Вона ж оподатковується державою та є джерелом суспільних ресурсів.
Також можливістю є агросфера. Наша задача думати як отримувати 2-3 врожаї щорічно, враховуючи, що Херсон внаслідок глобального потепління вже має ознаки субтропічного клімату. Ми маємо потенціал для розвитку технологій зрошування та загалом, великі запаси прісної води, що є конкурентною перевагою на глобальному рівні.
Варто також згадати про 200 тис. програмістів, які отримують високу оплату праці, проте ухиляються від оподаткування, що зменшує суспільний ресурс. Вони не мають права вимагати від держави якісно виконувати соціальні функції, якщо не дають коштів на це. 34% українців очікують на допомогу держави. Проте, я би волів, щоб їх було 70% - активних. Тоді ситуація змінилася б на краще.
Зеновій Бермес:
Я бачу ситуацію у чорних кольорах, оскільки представляю інтереси бізнесу. Система добра тоді, коли вона добра у всіх місцях.
Я констатую нестачу трудових ресурсів, негативну мотивацію до проживання в Україні та ведення бізнесу. Підприємці виїзджають на Захід - в Італію, Польщу, бо там створено кращі умови для ведення бізнесу.
Що не так? Має бути безпека ведення бізнесу та простий доступ до ресурсів - трудових, кредитних. Проте, про це не думають, а завищують ціни на користування ресурсами, наприклад, землею у містах. Практики роботи по давальницьким схемам не дають людям заробити, тому вони масово виїзжають за кордон. І навіть професійно навчаються там.
В аграрній сфері процвітають холдинги, тоді як село занепадає. На Львівщині живе 2,5 млн. населення, з яких 900 тис. - селяни. Проте, з них у холдингах зайнято 40 тис. працівників. А фермерство не розвивається - маємо 800 фермерів та 30 кооперативів на всю область. Місце селянина - на узбіччі, бо його продукту бракує сортності і продуктивності. Пропоную знизити ПДВ на продукти харчування, як це, наприклад, зробила Румунія.
Державне регулювання потрібне для стимулювання імпортозаміщення. У нас існує ризик втратити державу, бо без розвитку внутрішнього ринку експорт нас не врятує.
Ірина Єгорченко:
Економічна модель не є оптимальною, бо вона не має головної передумови - сталості. Вона залежить від зовнішніх чинників - війни, західної допомоги, стану на глобальних ринках. При цьому люди виштовхуються за межі країни, бізнес не розвивається.
Так, дійсно варто розвивати цифрову економіку, проте, наші програмісти є аутсорсерами, тобто надають послуги західним виробникам, а не виробляють власний продукт. Крім того, поганий вплив на економіку має освіта, бо з дитсадочку дітей вчать брехати, списувати та імітувати. А коли вона виростає, то продовжує негативні непродуктивні практики. Треба міняти освіту. Проте, не уявляю, що станеться навіть з тими дітьми, які зараз навчаються. Важливим є підвищення фінансової грамотності, бо люди мають розуміти, що вони несуть відповідальність за власні вчинки та вибор.
Анатолій Гулей додав: важлива також цифрова грамотність, бо у 2020 році фейкової інформації буде більше, ніж правдивої. Тому треба вчитися розрізняти правду і брехню, мати критичне мислення.
Ірина Єгорченко: Так. Іншим негативним фактором занепаду є відтік населення до Києва внаслідок якого втрачається соціальний капітал в провінції.
2. Що порадите звичайним українцям? Як вони можуть зберегти та примножити власний добробут?
Анатолій Гулей:
Мої поради прості -
1 - перестаньте травмувати дітей радянським досвідом.
2 - вчіться: громадянин має бути фінансово та цифрово грамотним.
3 - відрізняйте правду від брехні.
Тому йдіть додому і присвятіть час своїм дітям. Поясніть їм що таке гроші, звідки вони беруться. Складіть персональний бюджет. Це і буде внеском у добробут.
Зеновій:
мій рецепт ще простіший: йдіть на вибори і вибирайте тих, хто втілить надії.
Віталій:
Так, треба йти політичним шляхом і голосувати за ті сили, які зменшують вплив держави на суспільство. Бо держава у нас - це лікар, професор, банкір (55% банківського ринку займають держбанки). Тому державні витрати ростуть і з'являється держчиновник, який говорить, що йому потрібно наповнити бюджет, щоб їх забезпечити. І коло неефективності замикається. А далі - треба емітувати гривню. І в один прекрасний момент її стає на 40% більше. А на чорному валютному ринку з'являються люди, які скуповують валюту за будь-якою ціною, каналізуючи доходи від корупції чиновників. Є позитивна звістка - кошти МВФ перетворюються на золото-валютні резерви та утримують фінансову систему від дефолту. Так само політика МВФ сприяє оздоровленню фінансів та економіки.
Тоді як у чиновника короткий життєвий цикл - йому спочатку треба пообіцяти, а далі - виконувати. При цьому часу на обіцянки дається більше, ніж на їх реалізацію. Загалом, обіцяти простіше, ніж виконувати, тому процвітає імітація та популізм.
3. Прогнози до 2020 року.
Віталій Шапран:
Імовірно, що навіть до кінця цього року відбудуться суттєві зрушення внаслідок зміни податкової політики адміністрації Трампа. Невідомо скільки грошей виведуть американські інвестори з ринків, що розвиваються та повернуть до США.
Імовірно, що за такої ситуації може зрости курс $.
Які ринки постраждають від цієї політики? - БРІКС. Ми також постраждаємо, але було б краще, щоб наслідки розтягнулися на роки, а не діяли одномоментно, як це було у 2008 році.
Другим фактором є ціни на сировину. Якщо вони впадуть, то це матиме негативні наслідки.
Отже, ми маємо двох "чорненьких лебеденят".
Важливо розуміти, що з кожною кризою потенціал України скорочувався і зараз є мінімальним.
Всі хочуть, щоб було добре, особливо влада бо вона мріє красти з доходів країни. У критичній ситуації нам важко буде встояти без допомоги Заходу.
Анатолій Гулей:
Наступного разу задаючи такі питання кличте естрасенсів, а не експертів.
Україна входить у період виборів. На них будуть мати вплив результати виборів у Росії. Проте, я прогнозую, що до виборів фінансових потрясінь не буде. Курс гривні будуть тримати. Є позитивні очікування росту ВВП на 4%, проте, його з'їсть "дирка" Пенсійного фонду у 48 млрд.
Є один шлях - знайти "чудо", щоб ріст ВВП становив 7-12% щорічно. Але для цього потрібні інші люди при владі та їхня постійна ротація.
Ірина Єгорченко:
закликаю людей вчитися управляти ризиками, наприклад кредитними.
Хотілося б, щоб до влади прийшли нові люди. Мій прогноз скоріше оптимістичний.
Прогноз Зеновія:
Тішуся з політики Трампа. Світ об'єднується проти розкрадання суспільних ресурсів. Відбувається четверта промислова революція, яка змінить суспільні відносини, зокрема встановиться справедливіший розподіл доходів і ресурсів.
Відбувається енергетична революція - перехід до ВДЄ, який відкриє нові можливості для всіх сфер.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація