3.04.15 сталася в мене цікава розмова.
Хто не в курсі, в країні війна, фінансова криза, ідейні протиріччя і інші мало приємні негаразди. Виходимо з кумом з общепіта. Дістає цигарки, закурює. Кажу йому «ти ж наче кинув». Та, каже, кинув, але знаєш, злий став як чорт. І повідав він мені думу, яку я назвав «теорія гіркої перемоги». Вона відноситься не тільки до цигарок, а до будь-якої речі яку вважаєш своїм недоліком.
Так от. Коли куриш, розповідає він, є деякий дискомфорт. Віддишка, головна біль, нижча швидкість відновлення і т.д. І як, думаєш, от кину, займусь спортом, почну правильно харчуватись і все налагодиться, стане краще. Ти покладаєш на це великі надії, чекаєш що після цього акту, змінишся ти і світ навколо.
І тут ти кидаєш курити. Проходить хронічна втома, розтуманюється мозок і шо ти бачиш? Ти як був в сраці, так і лишився! Але відчуваєш ти це тепер набагато гостріше, тому що нема що кидати. Нема проблеми, позбувшись якої, має стати легше і краще. Місто тхне, люди бісять, країна валиться, а в тебе кінчились аргументи щоб виправдати, чому тобі від цього так паршиво. Раніше це були цигарки, а зараз навкруги просто неминуча, непереможна, безальтернативна срака!
Ти переміг свій недолік, але чому ж від цього стало так гірко. Бо ти не переміг обставини які йому приписував, бо вони не мають до нього жодного відношення.
Мораль. Шукайте перемог, що Вас надихнуть і ствердять Ваше Я. Вмійте розгледіти в деяких своїх недоліках стіну, що захищає Вашу психіку від навали дійсності.
