«Коли остання повія на панелі у Харкові заговорить рідною мовою, можна буде говорити про наслідки українізації!» — колись вигукнув Микола Хвильовий. Мабуть, це байка, але правда полягає у тому, що мовне питання не вирішується роками.
Всі спроби узаконити українську так ні до чого і не призвели. Як тільки починається рух у сторону прийняття відповідного нормативного акту, одразу виникають перешкоди. Основна з них – російськомовне лобі.
Прийнятий Верховною Радою закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», навіть підписаний ще діючим президентом Петром Порошенком, може бути, у кращому разі, саботований командою нового очільника держави.
Володимир Зеленський вже пообіцяв, що буде зроблено «ретельний аналіз закону». І можна не сумніватись, якщо дадуть команду, «невідповідності» знайдуть.
Існує думка, що як тільки в Україні на обрії з'являється мовне питання, одразу активізується кремлівський лідер Володимир Путін, застосовуючи агресивні дії щодо України. Дехто пов'язує видачу російських паспортів мешканцям Донбасу саме з прийняттям закону.
Але чи можемо ми говорити, що заспокоювати агресора, це звичайна українська практика? Якого зла не зробив Путін, щоб весь час звертати увагу на його реакцію. Буде цей закон діяти, не буде, це Кремль не зупинить.
Окрім того, закон не примусить вас читати книжки українською день і ніч, чи спати с «Кобзарем» Тараса Шевченка, а мовний інспектор не буде заглядати вам у вікна. Документ регулює публічну сферу застосування мови.
Так історично склалося, що у нас фактично двомовна країна. Відмовитись остаточно від російської, повірити у те, що Харків, Дніпро, Одеса перейдуть на українську, мабуть, не варто. Але розширити сфери застосування цілком можливо. У цьому і полягає державний інтерес.
Знання мови, нехай побіжне, не зробить вас більш щасливими чи нещасними, проте буде необхідним, як робочий інструмент (влаштування на роботу, документообіг тощо).
Замилування «мовою калиновою» нехай залишиться для письменників та екзальтованих жіночок певного віку, для роботи цілком достатньо буде знання «сухих» слів та термінів українською. І новий закон унормовує ці питання. А як ви хочете – живемо в Україні. Головне, щоб це зрозуміли «У Зеленського».
