«Я в деле, и со мною нож — И в этот миг меня не трожь», — співав Володимир Висоцький. Наш топ-виконавець, Святослав Вакарчук не так давно кинув в інформаційний простір перші слова строфи російського барда, яка спантеличила багатьох.
Він додав, що найближчим часом громадськість дізнається більше. І всі з нетерпінням чекали нових кроків і заяв. Не довго – заява прозвучала, і не стільки роздратувала, скільки примусила здвигнути плечима.
За словами співака, він не буде балотуватись на вищу державну посаду. Повторив, що влада як така його не цікавить і що у джинсах може зробити більше, ніж у краватці і костюмі.
Зараз вже марно робити припущення, чи міг би Вакарчук скласти конкуренцію рейтинговим кандидатам. Питання у тому, для чого народний артист тримав у підваженому стані свої потенційні президентські амбіції.
Безумовно, стартові можливості, згідно з різними рейтингами, у Вакарчука були не найкращі. Але вся президентська кампанія попереду, у процесі якої могли трапитись різні несподіванки.
Злякався, передумав чи просто артист? В Україні тих, хто веде беззмістовні розмови, часто-густо називають «базікало». Таке визначення для шанованої людини не дуже коректне. Адже співак і досі твердить, що хоче змінити країну. Але яким чином, у чому полягає його програма, так і не зрозуміло.
У то же час «не похід у президенти» можна розглядати як своєрідний протест проти засилля кандидатів. При чому складається враження, що бажання зайняти кабінет на Банковій мало пов'язано с прагненням покращення в країні (програми – це художні твори передвиборчих штабів).
В мережі вже з'являються жартівливі заяви блогерів про те, що той і той не йде у президенти. А що стосується кандидатів, тих, хто вже подав документи, і тих, хто готується, марно сподіватись на відмову від президентських амбіцій, чи то буде Зеленський, чи Богомолець.
В якому ділі після подібних контроверсійних заяв залишиться Святослав, знає, мабуть, тільки він. Хоча, наприклад, кандидат Андрій Садовий, у якого президентський рейтинг не набагато кращий, ніж у Вакарчука, впевнений, що знання і вміння Вакарчука щодо не походу у президенти знадобляться на парламентських виборах. Тому, мабуть, і запропонував співпрацю.
Подивимось. Я, наприклад, теж не йду у президенти. Але кому це потрібно!
