Україна = Ірландія?
Протягом життя, я безліч разів чув, як Україна і український досвід боротьби за свою незалежність порівнювався з ірландським.
Однак, чи сильно ми схожі?
А якщо і схожі, то в чому?
Давайте розбиратися разом.
(на фото — валькірія з Ірландської Республіканської Армії, стріляє по англійским окупаційним військам)
Екскурс в історію:
Ірландія була захоплена і окупована англійцями ще в кінці 12-го століття. З тих пір Ірландія переживала значні трагедії, пов'язані з окупантами — католицтво придушувалося, права придушувалися, а іноді траплялася і навмисна різанина католицького ірландського населення.
У той же час, Північна частина Ірландії постійно піддавалася впливу протестантизму, туди заселяли англійців і тд.
Іноді траплялися повстання проти окупації, але вони всі захлиналися у власній крові — завжди з Лондона прибувала величезна армія, яка вогнем і мечем проходила по зеленій землі Шемрока.
І ось, такими темпами Ірландія розвивалася до 1916 року. Пригнічення — Бунти — Придушення — Пригнічення — Бунти. У той же час, формувалася ірландська нація і культура — поети писали вірші, художники малювали картини, а героїчні повстанці формували національну пам'ять.
У 1845-1849 році в Ірландії був проведений справжній Голодомор, який, втім, трапився не зі злого наміру, а в результаті недбалості англійців. Загинуло до 1,5 мільйона чоловік. Величезна кількість ірландців мігрувало в США.
До 1916 року сформувалася цілі підпільні рухи, які виступали за незалежність Ірландії. Їх очолювали як помірні націоналісти (Майкл Коллінз), так і соціалісти-марксисти (Джеймс Коннолі).
(на фото — Майкл Колінз)
З початком Першої світової, частина ірландських вояків виїхало воювати в Європу у складі Британської армії, вірячи, що принісши перемогу додому, вони тим самим допоможуть Ірландії своїм досвідом. Однак половина з тих бійців, хто вірив в ідею вільної Ірландії, залишилися, вірячи, що вони зможуть вибити незалежність у ослабленої Англії.
Ірландські повстанці завжди відрізнялися романтизмом і естетикою своїх акцій — був придуманий план, згідно з яким Irish Citizen Army — головна підпільна бойова організація, на ранок Великодня захопить всі головні адміністративні будівлі в Ірландії, і оголосить про створення Ірландської Республіки, незалежної від Британії.
Але все пішло не так, і в результаті великих прорахунків недосвідчених командирів, ірландці виявилися оточені в будівлі головного Поштампа Дубліна. Ірландців було рівно 1250, англійців — 16 000. Після затяжного обстрілу з артилерії, повстанці були змушені скласти зброю, і майже всі їхні лідери були розстріляні.
Вижило і було посаджено в тюрму лише кілька лідерів повстанців, в числі яких були Еймон Де Валера і Майкл Коллінз (ключові персони).
Цей бунт і його героїчна жертва викликали справжній фурор в суспільстві, і через кілька років почалася війна за незалежність, яку очолював випущений з в'язниці Майкл Коллінз, а Еймон Де Валера, його товариш, поїхав в США, де збирав гроші на боротьбу.
ІРА (Ірландська Республіканська Армія) воювала, як леви, проте її сили і ресурси швидко виснажилися.
І ось, коли ІРА вже була близька до поразки, англійці, не знаючи цього, запропонували Коллінзу створення Ірландської Держави — тієї держави, про яку вони так мріяли.
Але з декількома умовами — протестантська Північна Ірландія залишиться в складі Британії, а Ірландська Держава деякий час буде домініоном Британської Імперії, як Канада чи Австралія.
Коллінз, розуміючи, який шанс їм випав, погодився, додавши при цьому: «я підписав собі смертний вирок».
Так і сталося. Частина ІРА погодилася з його рішенням, а частина почала кровопролитну громадянську війну проти своїх побратимів, вірячи, що Ірландія може бути тільки об'єднаною.
В ході одного з рейдів Майкл Коллінз був убитий, хоч він і залишався національним героєм для повстанців.
Війна прийняла терористичний характер, і тривала до 1980-х років.
А тепер, чи схожі ми?
Так.
Але у нас є три принципові відмінності:
1) Наш ворог — Росія. Росія — це Мордор. Британія — НЕ Мордор, а представник Цивілізації, нехай і кривавої. Британці залишили Ірландію після сотень років гноблення, визнали свою провину, і тепер мають добросусідські відносини. Росія не залишить нас у спокої ніколи, якщо не буде знищена.
2) Левова частина ірландських героїв — соціалісти. Ірландці не відчули на собі чобіт комунізму, тому що їх основних героїв-соціалістів просто вбили до того, як вони встигли щось зробити. І тому в ірландському суспільстві досі витає мрія про соціалістичний рай, про комунізм Маркса і тд.
3) Наша війна не несе релігійного характеру, і тому ми не маємо ідеалогічного підпілля, яке б вело партизанську війну на території супротивника.
Ці три принципових відмінності перекреслюють можливість проведення серйозних паралелей між нашою історією, проте і не перекреслюють її схожості.
І наша історія, і історія Ірландії — героїчна і трагічна. І ми, і вони маємо величну, світового масштабу культуру. Ірландці вже перемогли, а ми ще обов'язково переможемо!
P.S. Зроблю цикл статей про цікаві епізоди історії і культури Ірландії, якщо стаття набере достатньо переглядів. Все залежить від вас :)
P.P.S. Підтримати студента-автора — 4441 1144 4637 3837 Монобанк
Мій телеграм: https://t.me/zimorodok_ukr
