Насправді, все дуже просто. Вся дипломатія завжди зводиться до грошей. Хто і за що платить? Такий світ. Йому абсолютно все одно, скільки наших солдатів загинуло на Донбасі. Йому абсолютно все одно, скільки мирних українців російські солдати жорстоко замордували на Донбасі. Йому, навіть, все одно скільки людей загинуло у Боїнгу МН-17. А знаєте, що не все одно? Гроші. Бабки. Долари. Євро. Витрати. Ось, що має сенс.

До сьогоднішнього дня на війні між Україною і Росією втрачали всі. Європа, завдяки санкціям і неможливістю вести нормальний бізнес з Росією. Штати, Росія — всі. Санкції — болючий і дієвий інструмент і, для більшості владик у цьому світі, тільки фінансові втрати є єдиним відчутним засобом впливу. Тільки грішми їх можна зупинити. Тільки гроші можуть їх стримати.

Так от, санкції дуже болюче били по Росії. В деяких галузях — катастрофічно. Росія не задіяла свою авіацію проти нас не тому, що така хороша і гуманна, а тому, що подальші фінансові та галузеві санкції її б убили. А, коли, додатково, їй довелось утримувати Крим і Донбас — це стало тією гирею, яка її неминуче топила з року в рік. І, головне завдання Путіна на усіх цих переговорах було віддати Донбас на фінансування України. Все одно як — лиш би тільки ми утримували цей зруйнований вщент і ненаситний регіон.

Формула Штанмаєра — це не про вибори, розведення військ і «мир» це про ключове питання — фінансування Донбасу. Хто буде годувати тих, хто там живе? Забезпечувати їм комфортні умови життя, при тому, що Донбас уже нічого не дає. Все. Він мертвий. Там уже нема нічого. Знищено вщент.

Ми погодились на «вибори» і «особливий статус» — ні того ні іншого, звичайно не буде — буде профанація і знущання зі здорового глузду але Європа і Світ з задоволенням закриє очі на ці деталі і дотримається формальностей і умовностей і скаже, — «все, мир досягнуто, тепер — ваші території і люди у вас. Ви самі прийняли закони, які дають їм виняткові права. Це ваші громадяни — їх статус значно вищий від статусу простих громадян України але це ви їм його дали. отже — платіть їм. Фінансуйте їх вимоги. А ми — ні при чому.» І, звичайно ж, не будуть робити боляче собі — санкції тоді можна знімати — Російський ринок — 140 мільйонів споживачів — знову вільний і відкритий. Всім добре.

А «вибори» на Донбасі означає, що будуть сформовані «легітимні» органи влади і окупована частина Донбасу буде ПОВНІСТЮ фінансуватись з нашого бюджету. Повністю. Тобто — нам ніяких податків, платежів і зборів, бо ніхто ж не думає, що ми зможемо там, на фактично окупованій території зібрати хоч копійку податків. Та й, з чого там збирати? Потужна економіка Донбасу вся виїхала на територію Росії з металобрухтом і верстатами з мертвих підприємств. Шахти, які залишились — це дотаційна удавка на нашому бюджеті. Вона такою була і до війни. Зараз — тим більше. А гігантська, воістину гігантська соціалка просто в'бє всі перспективи уже наших правнуків, не внуків...

Сьогодні, від нашого імені, підписана згода фінансувати Донбас. З убивцями, окупантами, деградованими совками. Фінансувати їх комуналку, за яку вони не платять і не будуть. Фінансувати їх навчання за кремлівськими лекалами, фінансувати їх «міліцию», їх «здраваахранєніє». Відбудовувати їм, ними ж зруйновані міста та інфраструктуру.

І знаєте, що вони скажуть? — «Пачіму так мало дайош, укроп? Работай, лучше! Ми жрать хатім! Ми же тваі кармільци!»