site.ua
член клубу

Я не святкуватиму 9-го майя і проти культу побєдобєсія

І не тому, що мій дід був штурмфюрером СС. Усі мої діди були пов'язані з СРСР, і так чи інакше воювали заради його перемоги. Саме тому я проти цього культу біснуватих.

Мій двоюрідний дід - Павло Адамович Рослік здобув на тій війні зірку Героя Радянського Союза (опис подвигу з наградним листом https://pamyat-naroda.ru/…/podvig-chelovek_nagrazhdenie150…/
Стаття на Вікі
http://wiki-org.ru/…/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BA,_…).
Під румунським містом Арад у 1944 році він зі своїми підлеглими зупинив наступ переважаючого в рази супротивника. Але це сталося лише тому, що ними вирішили заткнути "діру" у фронті, і ціною крові і смертей їм вдалося зупинити атаки елітних військ. Павло Адамович ніколи не нахваляв у родинному колі Сталіна та комуністичних дегенератів, і завдяки йому переслідування родичів з боку радянського режиму припинилося.
Мій дід по батькові - Федосій Адамович вважався "неблагонадійним", бо не хотів добровільно віддавати свої майно комуністам, а тому зазнав репресій, і хоч був офіцером, з початком війни був відправлений до Рабармії на уральські заводи. І так там і працював до кінця війни - зубилом рівняючи броню на танках, а потім столяром.
Мій дідусь по мамі - Іван Микитович - у 13 років був змушений приєднатися до радянської армії, бо вона після "визволення" краю пройшла як сарана, і забрала й без того нехитрі пожитки населення, яке проживало в окупації. І щоб вижили молодші брати, він був змушений стати солдатом у такому віці. І воював - дійшов до Берліна.

Знаючи, що вони пережили, і як до моєї нації ставилися кремлівські окупанти, я не вважаю 9 травня святом. Тим більше, що Москва перетворило його на шабаш блазнів і прославителів імперської політики Кремля. А після того, як під гєоргієвской лєнточькой Москва вдерлася до Криму та Донбасу, хотіла окупувати решту України для відновлення комуністичної імперії, для мене це "свято" зникло назавжди.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація