З часу попередньої статті про небезпеку геномодифікованих (ГМ) вакцин від коронавірусу з'явились нові факти і відомості. Зокрема, останнім часом спостерігається різкий ріст захворюваності на COVID-19 у країнах, більшість населення яких було щеплено ГМ-вакцинами від коронавірусу на основі мРНК — Pfizer і Moderna (США, Ізраїль) та на основі аденовірусу — AstraZeneca і Спутнік (Великобританія, Росія). Перш за все, це свідчить про те, що обіцянки влади цих країн побороти пандемію за допомогою вакцинації не виправдались. Це і не дивно, адже епідемії респіраторних вірусів навіть теоретично неможливо перемогти тільки за допомогою вакцинації. Свідченням є багаторічні і безуспішні спроби перемогти щорічні спалахи грипу за допомогою вакцин. Поясненням цього є те, що навіть якщо вакцина буде допомагати імунітету вражати вірус всередині організму, то він буде легко переноситись на поверхні слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Тому вакциновані люди є безсимптомними, або малосимптомними носіями і суперрозповсюджувачами респіраторних вірусів, що у повній мірі стосується і коронавірусу. В той час, як у людей, що перенесли респіраторну хворобу формується природний комплексний імунітет у всіх ланках, починаючи від місцевого імунітету на слизових оболонках, і закінчуючи клітинним і гуморальним. На жаль, внаслідок пригнічення імунітету під час COVID-19, він часто є недостатнім для повного виліковування.
Зараз виявилось, що ефективність ГМ-вакцин швидко знижується з часом, тому влади США та Ізраїлю запроваджують так звану бустерну вакцинацію, тобто третє вакцинування, а потім напевно буде четверте тощо. Зовсім не беруться до уваги застереження відомих вірусологів, і навіть ВООЗ, які вважають такі чисельні вакцинації недоцільними.
Будь-які ліки – це палка о двох кінцях, лікування ними зважди має як позитивні, так негативні наслідки на організм людини. Повністю безпечної панацеї для організму людини не буває в принципі. Тим більше це стосується новомодних ГМ-вакцин. Ніхто жодного поняття немає, чим може обернутись вакцинація широких верств населення через декілька років.
Звичайно, швидким і безпосереднім ефектом застосування експериментальних ГМ-вакцин є тимчасове зниження захворюваності на COVID-19. Проте з часом обов'язково з'являються нові штами коронавірусу, які обходять створений імунітет на старий штам. До того ж сама вакцинація – це свого роду перенесення захворювання у легкій формі. Наслідком цього можуть бути різні ускладнення, у т.ч. з боку серцево-судинної системи (тромбози, інфаркти, інсульти), нервової, шлунково-кишкової, статевої та інших систем. Вірогідно, вакцинація підвищує певною мірою загальну смертність населення після ускладнень з боку різних систем організму людини. Проте при спробі вивчити статистику помісячної смертності у першій найбільш вакцинованій країні експериментальною мРНК вакциною – Ізраїлі, щоби вивчити стан загальної смертності після початку вакцинації у цій країні, виявляється, що ці дані знайти неможливо. Цікаво, що в більшості інших країн, у тому числі в Україні така статистика є у відкритому доступі.
Зараз експериментальні вакцини застосовуються на міліонах людей переважної більшості країн світу. Незважаючи на попередньо задекларовану повагу до вільного вибору людиною права вирішувати, чи хоче вона собі щось колоти, чи ні, здійснюються заходи не тільки до стимулювання до вакцинації, але й до примусової вакцинації залежних від влади верств населення. Тим часом немає ніякого юридичного захисту від побічних наслідків вакцинації. Фірми-виробники еспериментальних ГМ-вакцин заздалегідь у контрактах зняли з себе усю відповідальність за ці наслідки. А офіційні висновки цих фірм та державні комісії, зокрема в Україні, в усіх випадках швидких ускладнень після вакцинації, таких як тромбоз чи інсульт, зв'язок їх з вакцинами ніколи не підтверджують. Тому покладати надії на відшкодування через будь-які ускладнення у будь-який період після вакцинації — марно.
Віддалені наслідки цієї вакцинації невідомі нікому просто тому, що ще ніхто не спостерігав за вакцинованими протягом багатьох місяців і років. Ніхто не знає, яка буде виживаність і смертність у вакцинованих і невакцинованих через 5-10 років, не порівнював експериментальну і контрольну групи, тому що експеримент по ГМ-вакцинації почався тільки зараз і одразу з величезною кількістю людей.
Тим часом, на мій погляд, є велика вірогідність збільшення з часом інфекційної та онкологічної захворюваності у щеплених ГМ-вакцинами. На жаль, усі дослідники, які раніше займалися генної терапією, а зараз створили мРНК-вакцини, думали тільки про те, як ефективно доставити геномодифіковану матричну РНК у клітину. При цьому ніхто з них не задавався питанням, що буде потім, до чого з часом може призвести заміна в мРНК природного нуклеотиду урацилу U на модифікований псевдоуридин Ψ. З одного боку, завдяки цій заміні імунна система людини не може знешкодити чужорідну їй РНК, а з іншого – цей псевдоуридин Ψ може й далі продовжувати обманювати власну імунну систему, яка потім не зможе вчасно виявляти і знешкождувати модифіковані РНК, наприклад у злоякісних клітинах, що може призвести до раку.
Взагалі ті маніпуляції, за допомогою яких ентузіасти з генної терапії зараз вчаться втручатися в організм людини, зокрема доставка ГМ-вакцин за допомогою наночасток, може нагадувати розстріл організму і його клітин з кулемета. Адже ці наночастки безперешкодно і напряму через мембрану потрапляють в усі клітини і органи людини, без будь-яких перешкод і природніх бар'єрів, будь то гематоенцефалічний, статевий, чи імунологічний бар'єри. І після цих перших непевних кроків групи науковців, які тільки но навчилися грубо встромляти чужорідну матричну РНК у клітину, дозволяти їм масово вводити ці експериментальні препарати мільйонам людей – це божевілля. Ніхто не може передбачити певно, які наслідки введення цих вакцин чекають на нас через декілька місяців і років. Можливо, нічого страшного не буде, але й цілком можливо, що тривалість життя вакцинованих людей знизиться через частіші інфаркти, інсульти, інфекції та онкологію.
Наслідки грубого втручання в організм людини за допомогою технології генної терапії (саме ця технологія лежить в основі вакцинації мРНК) ми напевно дізнаємось тільки через декілька років. Вакцини Pfizer і Moderna по суті є штучними вірусами, тобто лабораторним набором мРНК, що знаходиться всередині штучно створеної ліпідної наночастинки (аналог оболонки вірусу). І хоча ці штучні віруси поки що не можуть себе відтворювати всередині клітині, а продукують лише закодований мРНК білок коронавірусу SARS-COV-2, проте в лабораторних умовах вже створені цілком функціонуючі штучні віруси, які називаються «мРНК-вакцини, що самореплікуються», на відміну від теперишніх мРНК-вакцин, що не реплікуються — Pfizer і Moderna.
Наслідки цього експерименту щеплення експериментальними вакцинами можна буде побачити незабаром. Необхідно буде тільки порівняти експериментальну групу міліонів людей, щеплених ГМ-вакцинами в Європі і Північній Америці, з контрольною групою міліонів людей, щеплених у Китаї і Південній Америці звичайними вакцинами, створеними за традиційною технологією інактивації природного штаму вірусу (вакцини Coronovac від Sinovac, Vero від Sinopharm). У Китаї завбачливо вирішили щепити своє населення тільки такими традиційними вакцинами. Незважаючи на те, що китайці добре володіють технологією виробництва ГМ-вакцин на основі аденовірусу Ad5 (така вакцина була розроблена Академією військових наук КНР і компанією CanSino Biologics), цією вакциною вони вакцинували тільки частину військовослужбовців своєї армії. Справа в тому, що ГМ-вакцини на основі аденовірусів та мРНК можна приготувати набагато швидше і дешевше, ніж традиційну інактивовану вакцину, тому такі вакцини краще підходять для застосування в армії у відповідь на появу нового штамму вірусу, у тому числі біологічної зброї.
Таким чином, тільки через декілька років ми зможемо достовірно впевнитись у безпечності (чи небезпечності) і ефективності новомодних вакцин від коронавірусу. А зараз необхідно самим вирішувати у разі необхідності, яку вакцину вибрати, якщо ви вже наважились вакцинуватись, або вас змушують це зробити.
