site.ua
член клубу

Неприйняття для школи

За словами гендиректора ЮНЕСКО Одрі Азулая, масштаби нинішніх обмежень у галузі освіти у всьому світі є безпрецедентними, і їхнє збереження загрожуватиме забезпеченню права на освіту. Так, у світі більш 1,5 млрд дітей були переведені на дистанційне навчання, але половина з них не мають вдома комп'ютера або Інтернету.

За результатами дослідження Центру прав людини ZMINA, в Україні 40% жінок, які мають дітей шкільного віку, не задоволені ефективністю дистанційної шкільної освіти. З них 24% назвали таку освіту радше неефективною, а 16% – украй неефективною.

Аналогічні результати отримано і в РФ, де проведене дослідження показало, що дві третини російських шкільних вчителів (68%) вважають, що система шкільної освіти не готова до переходу на дистанційне навчання, а 24% вважають, що школи до переходу готові. Серед викладачів російських закладів вищої освіти вище частка більш оптимістичних оцінок: третина (35%) вважають, що система вищої освіти готова до переносу занять в дистанційний формат, хоча 53% дотримуються протилежної думки.

З 25 травня 2020 року на сайті Президента України оприлюднена електронна петиція №22/097016-еп "Заборонити дистанційну освіту у всіх навчальних закладах" (https://petition.president.gov.ua/petition/97016) - «Діти повинні ходити до школи, навчатися, спілкуватися зі своїми однолітками. Батькам, дітям та вчителям дуже важко перебувати на дистанційній освіті. Діти не зможуть здобути повноцінні знання, знаходячись вдома. Тому народ хоче, щоб влада не прийняла закон про дистанційну освіту». Всього за місяць ця електронна петиція була підтримана більше ніж 28900 підписами, що вже достатньо для прийняття відповідного рішення (збір підписів завершено достроково).

Дослідження щодо дорослих

З метою уявлення про ефективність онлайн-навчання дорослих (студентів і слухачів) можна звернутися до результатів деяких досліджень. Наприклад, в РФ було проведено анкетне опитування щодо сприйняття дорослими дистанційного навчання. Відповіді респондентів, які мають такий досвід, на питання про мету навчання в дистанційному форматі розподілилися таким чином: саморозвиток (51,8%), розширення професійних компетенцій (24,7%), отримання документа про підвищення кваліфікації (8,64%), навчальний план (6,2%), наявність вільного часу (1,2%).

На питання про причини залученості в дистанційний курс було надано наступні відповіді: значимість індивідуального темпу навчань (38,8%), цікава форма подачі матеріалу (30,9%), особиста залученість (25,9%), можливість повторити матеріал (18,5%).

Ще на одне питання: «Як ви ставитеся до поширення дистанційних форм навчання в системі вищої освіти?» респонденти з досвідом дистанційної навчання надали такі відповіді: підтримую (51,8%), ставлюся нейтрально (42%), вважаю марним (3,7%) і вважаю шкідливим (2,5%). Хоча респонденти без досвіду дистанційного навчання дали дещо інші відповіді: підтримую (29,2%), ставлюся нейтрально (50%), вважаю марним (4,3%) і вважаю шкідливим (12,5%).

Дослідники з російського НДУ Вищої школи економіки (ВШЕ) спільно з колегами з США проаналізували ефективність дистанційного навчання в порівнянні з традиційними очними заняттями і прийшли до висновку, що такий метод викладання не поступається за якістю традиційного навчання, але при цьому дозволяє навчити на 15-18% більше студентів. Також з'ясовано, що при майже рівних освітніх результатах витрати на навчання одного студента в змішаному форматі виявилися меншими на 15-19%, а в дистанційній формі – на 79-81% в залежності від курсу.

У сфері оцінювання існують різні думки щодо до вимірювання ефективності онлайнових курсів, але найбільш поширеним є підрахунок кількості слухачів, які закінчили курс і отримали сертифікат. За статистикою, в середньому тільки 5-10% слухачів масових онлайн-курсів переглядають відеоматеріали, слухають онлайн-лекції, виконують всі завдання курсу і отримують сертифікат про закінчення.

Останні дослідження свідчать про те, що дистанційне навчання менш ефективне в порівнянні з традиційними "face-to-face" методами викладання. Зокрема, про це йдеться в останньому звіті співробітників Центру освітньої політики в Коледжі освіти і розвитку людини Університету Дж. Мейсона (США). Велика частина слухачів онлайнових курсів кидають навчання, не завершивши розпочаті курси, причому з роками цей показник тільки падає. Якщо в 2014-2015 роках майже серед усіх слухачів курсів навчальні курси до кінця пройшли всього 6%, то в 2016-2017 роках цей показник був 4%, а в 2017-2018 роках – лише 3,13%. При цьому велика частина тих, хто оплатив онлайн-курси, навіть не відкриває їх. Автори дослідження склали рекомендації Міністерству освіти США про те, що скорочення частки оффлайн-освіти на користь онлайновій формі буде порушенням інтересів споживачів і погіршить якість освіти в країні.

sergey.zelinsky
Sergey Zelinskiy

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації