Президент України В.Зеленський на iForum минулого тижня заявив про "державу в смартфоні", а на цьому тижні його радник М.Федорів анонсував презентацію цієї моделі для експертів з Міжнародного фонду Євразія (проект TAPAS), Фонду Східна Європа (проект EGAP), Академії е-урядування Естонії (проект EGOV4Ukraine), Офісу реформ адміністративних послуг, Американської торговельної палати та Державного агентства з питань електронного урядування.

Ідея чудова, враховуючи те, що за останні 3-4 років в Україні з’явилось достатньо багато електронних сервісів для населення, в тому числі і від державних установ (завдяки перерахованим вище фондам і проектам).

Але до реалізації цієї ідеї необхідно вирішити 3 принципових питання:

  • масовий доступ до Інтернету (бажано широкосмугового);
  • наявність пристроїв для цього доступу (тих же смартфонів);
  • електронні навички використання всього цього (навчання населення).

А тепер, по черзі.

  • На сьогодні, за даними Factum Group Ukraine, в Україні рівень проникнення Інтернету 63-64% (при чому він такий останні три роки). Тобто третина населення (від 16+) не користується Інтернетом, тому що його у них просто не має або не має чим підключатися. Розпорядженням КМУ від 17.0.2018 №67-р визначено, що до кінця 2020 року широкосмуговий Інтернет має бути у всіх населених пунктах. Фактично, сьогодні мало є зрушень в цьому питанні. Наприклад, для Кіровоградської області тільки 22% домогосподарств у сільській місцевості підключені до Інтернету і 57% – у містах. Аналогічна ситуація і в інших регіонах. Можливим рішенням був би мобільний Інтернет (від 3G+), але з ним теж є певні проблеми. Тому нам приходиться сподіватися на Ілона Маска, завдяки якому на минулому тижні його SpaceX запустила перші 60 супутників Starlink в рамках проекту швидкісного безкоштовного супутникового Інтернету по всьому світі. Загалом до кінця 2020 року має бути 12000 таких супутників, і тоді все людство буде мати доступ до Інтернету. Питання в тому, як Україна увійде в цей проект.
  • Навіть при абсолютному і безкоштовному доступі до Інтернету (хотілось би сподіватися на Ілона Маска) без відповідних пристроїв (смартфонів, планшетів, ноутбуків) онлайнові послуги отримати неможливо. У третини населення на руках таких пристроїв не має, а це переважно пенсіонери, які не мають фінансових можливостей їх придбати. І це при тому, що наприклад, в Україні за 2018 рік придбано більше 4,5 млн. смартфонів і 1,5 млн. простих мобільних телефонів.
  • Ось цю третину населення, переважно старшого віку, потрібно буде навчити користуватися і смартфонами, і е-сервісами, які буде надавати держава. А це мінімум 8-10 млн. осіб. Тому має бути розроблена певна освітня стратегія. Наприклад, рамках проекту «Електронний громадянин Кіровоградщини», в цьому році пройдуть такі навчання 1000-1200 людей. Потреба - на два порядки більше. Ніхто взагалі не вивчав цю потребу. Якщо баготьма е-сервісами можна і не користуватися, то е-виборами мають користуватися всі від 18+. Інакше постане питання конституційних прав певної частини населення. А це теж не аби яке питання, тому на часі виникне необхідність загальної і масової «ліквідації комп’ютерної неграмотності» українського населення.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація