Багато хто чув про заходи, які здійснює Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, і публікації-звинувачування щодо розпродажу військової техніки за безцінь у 2005-2014 рр. Так, за даними Генеральної прокуратури України у цей період часу з України були продані 832 танка, 232 вертольота, 202 літака, 714 БМП і БТР, 4930 автомобілів, 28 555 одиниць ракетно-артилерійського озброєння, 1 млн. 824 тис. одиниць стрілецької зброї. Інфографіку можно переглянути тут, а зведена інформація представлена в таблиці нижче.

Роки

Міністр оборони

Сума, млн. грн.

Середній курс

Сума, млн. $

2005-07

Гриценко А.С.

1316

5,05

260,6

2007-09

Єхануров Ю.І.

504,31

6,50

77,6

2009-11

Іващенко В.В.

253,8

8,00

31,7

2010-12

Єжель М.Б.

604,77

8,00

75,6

2012

Саламатін М.А.

250,95

8,00

31,4

2012-2014

Лєбєдєв П.В.

217,47

8,00

27,2

Всього

3147,3

504,1

Безумовно цифри вражають в тому сенсі що, така велика кількість зброї і техніки, і така невелика сума отриманих грошей. Можна стверджувати, що як би цю кількість зброї здати на металобрухт, то можливо було б отримати і більше грошей.

А тепер по суті.

По-перше, щоб мати об’єктивну картину, необхідно до цього процесу залучити експертів по родам військ, які професійно оцінили б реєстр розпроданого озброєння. А саме, дали оцінку її віку, стану, умов зберігання, остаточної вартості, попиту на неї, реальної вартості на ринку озброєнь тощо. І це велика дослідницька робота при умові, що є вся необхідна інформація, тому що за заявою Генеральної прокуратури: «Ще більше військового майна було продані ще до 2005 року, документи про це знищені чи втрачені».

По-друге, чому звинувачують тільки міністрів оборони. А чому це не ставиться в провину Президентам України, Кабінету Міністрів, який як колегіальний орган з подачі Міністерства економіки, приймав рішення про розпродаж озброєнь? Під кожним з таких рішень є певні підписи та пояснювальні записки щодо обгрунтування і необхідності прийняття такого рішення.

По-третє, беспосередньо озброєння і техніку продавав «Укрспецекспорт» і його підприємства. Коли Ви рухаєтесь по вул. Дехтярівській у Києві, зверніть увагу на марки автомобілів на майданчику будівлі такої установи, як "Укроборонпром". Ці підприємства і демпінгували із зиском для себе, а не для держави. Вже помовчимо про корупцію, яка є під час призначення керівників цих підприємств. Посади цих підприємств розписані на роки вперед.

По-четверте, піднята тема актуальна, але чому про неї почали говорити десь рік тому, а не зразу у 2014 році, коли з’ясувалоcя, що воювати не має чим? Єжель – в Білорусії, Саламатін і Лєбєдєв – в Росії, Єхануров і Іващенко тихенько працюють або відпочивають. А от Гриценка потрібно «мочити» як кандидата в Президенти України.

Безумовно, за те, що скоєно в частині розпродажу військової техніки і озброєння, має бути відповідальність, але всіх причетних до цього. Тоді це буде і об’єктивно, і справедливо. Питання в тому, чи можливо це в корумпованій Україні? Назвіть ще країну, де за 8 років власним руками знищено (розпродано) 232 вертольота і 202 літака (4 вертолітних і 5 авіаційних полків), не кажучи про кількість танкових полків і ракетних дивізіонів?

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація