Події останніх 10-15 років явно свідчать про те, що українське суспільство не дочікується повного строку діяльності свого парламенту. Ми є свідками Майданів, акцій протесту, мітингів, сутичок у залі парламенту. Не в останню чергу, це все є наслідком недосконалого виборчого законодавства, тому останнім часом знову з'явилися різні "виборчі" законопроекти.

Зараз достатньо популярна модель з відкритими списками, яка дозволяє не тільки більш справедливо розподіляти голоси виборців, а й значно мінімізує прояви корупції. І як зазначають експерти, кожен громадянин голосує не тільки за партію, а й за конкретного кандидата від цієї партії.

Проблеми, які виникають в процесі реалізації чинного законодавства і прийняття перспективних законопроектів, криються в тому, що ніколи не обговорюються принципи, на яких створюється законодавство. А як говорив Гельвецій: "Знання деяких принципів нерідко компенсує незнання деяких фактів", тому важливо сформувати принципи, і тільки потім виписувати нові закони, або змінювати існуючі (навіть норми Конституції). Про один із варіантів "виборчих" принципів далі. Ці принципи безумовно не є догмою, але можливо виборчий закон (кодекс), побудований на цих принципах, дасть змогу років на 20 "заморозити" виникаючі в суспільстві протистояння і забезпечити спокій в країні.

Навколо чого ж необхідно було б формувати принципи парламентських виборів? Кількість депутатів і термін повноважень ВР; участь у виборах (тільки партії); проміжні вибори і відсутність дострокових виборів; жеребкування кандидатів по виборчим округам; відклик депутата виборцями; імперативний мандат.

1. Кількість депутатів ВР – 300 (Україна поділена на 300 виборчих округів пропорційно кількості населення). Строк повноважень ВР – 4 роки. Вибори народних депутатів проводяться в останню неділю жовтня четвертого року повноважень (можливо визначити високосний рік). Не має дострокових виборів і депутатської недоторканності! Народним депутатом можна бути не більше 2 строків (підряд або через кілька каденцій). Строк повноважень Президента теж 4 роки.

2. Через 2 роки повноважень парламенту, обраного на чергових виборах, в третині (100 мандатів) виборчих округів призначаються і проводяться проміжні вибори. День голосування – остання неділя жовтня одночасно з виборами Президента. 33 % (третина) виборчих округів – це округи, в яких менш ніж за 3 місці до проміжних виборів, депутати перейшли до органів виконавчої влади, були засуджені, вибули за імперативним мандатом, в яких виборцями ініційовано відклик депутата, а решта округів визначається жеребкуванням за умови рівномірного розподілу по території країни. Принцип висування кандидатів в 100 визначених округах такий же як і на початку чергових виборів до парламенту (див. п.5).

3. Якщо ВР з будь-яких причин перестає працювати (не приймаються закони, бойкотується робота, не має кворуму, розпалася коаліція тощо), її діяльність припиняється указом Президента. До чергових виборів законодавча функція переходить до Президента та Кабінету Міністрів. Абсолютно всі народні депутати ВР, яка достроково припинила свою діяльність, автоматично несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого складає фонд отриманої заробітної плати за останній календарний рік. І ці бувші депутати більше ніколи не можуть балотуватися до ВР (створюється відповідний реєстр).

4. Тільки партії (а не блоки) надають до ЦВК список кандидатів, які будуть балотуватися у виборчих округах (без прив’язки до конкретного округу). Це список, в якому кандидати можуть бути розташовані за результатами партійних праймеріз, довіри громадян, популярності або за алфавітом (це на розсуд партій). Партійний список кандидатів до ВР затверджується з’їздом партії і до визначеної дати передається в ЦВК.

5. Перед початком виборчої кампанії ЦВК проводить публічне комп’ютерне жеребкування, яке розподіляє кандидатів від партій по виборчим округам. До жеребкування допускаються кандидати від тих партій, які висунули кандидатів не менш ніж на 50% (150) місць у ВР. Після оголошення результатів жеребкування, де випадковим чином розподіляються округи і кандидати від партій, кожна партія приймає рішення про участь (або неучасть) свого кандидата на визначеному окрузі. Якщо кандидат (партія) знімає кандидатуру у визначеному жеребкуванням окрузі (про що надається відповідна заява до ЦВК), то від партії більше ніхто не вноситься до виборчого бюлетеню цього виборчого округу. Таким чином, до початку агітаційного етапу виборчої кампанії будуть визначені списки кандидатів, які і будуть включені до виборчого бюлетеню кожного округу. Це показує "силу" партій, спроможність їх кандидатів на будь-якій території доводити здатність партійних програм, доносити думку до людей тощо.

6. Після оголошення переможців в кожному окрузі буде депутат від конкретної партії (а не так, як на крайніх місцевих виборах, коли частина округів не має свого представника у відповідній раді). Впродовж 2 років (за 3 місці до проміжних виборів) виборці можуть ініціювати відклик свого депутата через систему підписів виборців, яких має бути не менш 25% від кількості виборців округу, які проголосувли на останніх чергових виборах народних депутатів.

7. Із числа переможців у виборчих округах у ВР формуються партійні фракції, з яких створюється коаліція. Далі діє імперативний мандат: якщо депутат ВР виходить (або виключається) з фракції, він автоматично складає депутатський мандат, а в його окрузі будуть проміжні вибори.

8. Після проміжних виборів може відбутися переформатування коаліції та зміна Уряду, за який несе відповідальність нова коаліція.

Так, кожні два роки будуть відбуватися вибори. Але це оновлення крові, в зараженому організмі українського парламентаризму, і це набагато краще, ніж коли кожні 3-4 роки будуть відбуватися Майдани, і що далі тим гостріше і кривавіше. І тут питання вже навіть не в коштах, які будуть витрачатися на ці вибори.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація