В продовження історії про бійку через наказ Мінінфраструктури, про проблему дипломування моряків, у зв'язку з чим кілька десятків тисяч моряків не можуть отримати доступ до праці і про перспективи виключення України з білого списку ІМО, будемо розбиратись у тому, а кому ж це врешті-решт вигідно.

Як я вже зазначав у попередньому блозі, наразі дію сумнозвісного Наказу Мінінфраструктури №201 призупинено у зв'язку з Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва. Зважаючи на якість підготовки наказу, ті проблеми та колізії які в нього закладені (умисно чи ні питання дискусійне), то можна тільки тішитися такій ситуації. Однак постає питання, а що робити морякам, до чого їм готувати свої сім'ї? Бо вони не мають юридичних механізмів, які б дозволяли їм отримати доступ до професії.

Ціль цього допису полягає в тому щоб звернути увагу, що на сьогодні процедура підготовки, оцінки компетентності та дипломування моряків не врегульована, а той спосіб врегулювання який пропонується (Наказ 201) не відповідає сьогоденний світовим реаліям. Зокрема нормативний акт, який необхідно прийняти повинен відповідати вимогам Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків. Відповідно є необхідність внесення змін до Положенням про звання осіб командного складу та Порядку роботи Державних кваліфікаційних комісій у частині спрощення механізму підготовки та дипломування моряків.

Наказ № 201 ніби спрощує процедуру підготовки, оцінки компетентності та дипломування моряків відповідно до вимог Конвенції. Але, це тільки на перший погляд і якщо в цьому розібратись, то виявиться що це не відповідає дійсності.

Як вбачається з наказу, змінюється порядок та й саме поняття стажу моряків, тобто поняття «стаж плавання» замінюється на «стаж роботи на судні», тільки зазначена обставина ускладнює та вносить незрозумілість у порядок підтвердження стажу моряка, тому, що в України не має діючого та дійсного порядку підтвердження фактичного трудового стажу моряків.

Я не можу стверджувати однозначно, однозначно нехай стверджує суд і правоохоронні органи, але зазначений Наказ №201 на мою думку направлений на створення злочинної схеми отримання неправомірної винагороди з моряків. Пам'ятаєте розслідування Бігуса про корупцію у морській галузі?

Це підтверджується тим фактом, що при прийнятті зазначеного наказу, Міністерство порушило порядок проходження погодження нормативно-правових актів, зокрема, суттєво порушено погодження з Державною регуляторною службою України.

Відповідно до Конвенції, та у всьому цивілізованому світі, є встановлений регламент підтвердження стажу, підготовки та дипломування моряків. На сьогодні весь світ не створює додаткових нормативно-правових актів, стосовно питання визнання стажу моряків, та встановлює його «за замовчуванням» по документам, які надає безпосередньо моряк.

Так хто ж є бенефіціаром такої схеми? Хто ж так тратиться на людей, які пікетують суд, журналістів, які розганяють дезу по ЗМІ, на «незаангажованих» грузинських реформаторів, які рекламують створену схему? А відповідь проста, це ті організації, які знайшли свої місце у існуючій схемі зараз. Мова йде про крюінгові компанії, без коштовної співпраці з котрими моряки не можуть отримати необхідні для праці документи. Вочевидь прибутки від такої діяльності варті того щоб усіма методами робити так щоб стара схема не припинила діяти.

Але мушу засмутити подібних ділків, увага громадськості здатна змінити ситуацію, від пильного ока схематоз не сховаєш. До речі як раз маємо нового міністра інфраструктури, якому напевно буде цікаво дізнатись, що твориться в цілій галузі і хто на цьому заробляє.