Сьогодні Українська держава переживає небачену раніше політичну кризу. Ми маємо нову так би мовити владу, але в нас повністю відсутня "нова опозиція", як системна так і поза системна. Можна звичайно скільки хочеш говорити про "Голос", "ЄС", "Батьківщину", "Радикальну партію", але всі воно релікти, релікти минулого політичного циклу, який закінчився, як тільки Зеленський отримав булаву президента України. Про такі штуки, як "Свобода", "Азов" чи "Правий сектор" то взагалі мовчу, бо вони розтратили свій політичний актив на незрозумілі для суспільства речі. І так, я знаю, що вони брали участь в АТО, але також мені відомо, що вони мають супернизький рейтинг серед суспільства. І сьогодні, вони фактично не мають жодного шансу скласти конкуренцію для Зеленського та "Слуги народу".

Так, можливо всі ці вище згадані сили й отримають, якісь мандати влади під час майбутніх місцевих виборів. Однак, це буде відверте пониження в класі та ніяким чином не вплине на ситуацію загалом. Бо ж більшість політичних рішень все одно прийматиметься Зеленими. Ба навіть більше, Зеленський зможе просто спихати частину відповідальності на місцеві еліти, в принципі, чим він не гребує і сьогодні. А як стосовно ударів у відповідь ?

Їх просто немає. До президента Зеленського критика не долітає. Бо ж опозиція, яка критикує сама на сьогодні дискредитована. Її слова не сприймаються суспільством, або якщо і сприймаються то дуже вороже. Ці люди втратили своє право на критику. Вони мають піти з політичної арени та відкрити дорогу новим силам. Які ще не мають антирейтингу в суспільстві та котрі є вихідцями з нього.

Що чекає на нас в альтернативному сценарії, якщо суспільство не дасть опозицію? Відповідь до болі проста. Богдан та декілька колишніх членів команди Зе займуть цю нішу. І ми почнемо грати в їхню гру, де суспільство однозначно програє, бо як відомо ці люди не мають сили змінити політичну систему. І навіть більше не хочуть її змінювати, бо вони її частина.

Сьогодні насправді не так важливо про, що говорив президент на своїй пресконференції. Важливо інше. Ми не бачимо кандидатури, яка зможе його замінити в наступному політичному циклі. Звичайно, приблизно схожу ситуацію ми бачили при Януковичу, який мав скажений рейтинг порівняно з тогочасними опозиційними силами. І як його рейтинг рухнув та був підібраний Петром Олексійовичем, який до Революції гідності був далеко не першою кандидатурою в політичній тусовці. Та знову ж таки, дозволю собі ремарку, що Петро Олексійович це таки ситуативний лідер, його вибір був продиктований ситуацією. Найкращий вибір в найгіршій ситуації. Чи потрібно там таке в майбутньому? Навряд. Занадто велика ціна за далеко не найкращий продукт.

Україна потребує нового політичного рішення. Вона потребує сильної, нової опозиції з чітко визначеними прозахідними орієнтирами. Це мають бути нові люди. Можливо в союзі з деякими людьми з минулого політичного циклу, але тут потрібно бути дуже обачними, щоб не набрати "мишей" та "гадюк", які завалять рейтинг та перетворять нове на старе, як це сталося сьогодні із Зе командою. Хоч вона, ще поки не готова це прийняти.

Рейтинг президента та його сили впаде. Однак хто його акумулює? Питання відкрите. І від того чи правильно ми на нього відповімо, залежить майбутнє нашої з вами країни та її існування.

roman.kriuchok
Крючок Гачок

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації