Відносно нещодавно в Україні зросли ціни на бензин. Так, у залежності від області, літр пального тепер коштує від 28 до 32 гривень. Ба більше, деякі експерти прогнозують ріст цін аж до 37 і навіть 40 гривень за літр. Причин багато: подорожчання нафти у світі, торги за цей ринок між українськими бізнесменами, транспортний колапс у Суецькому каналі та… Росія, яка фактично продає нафтопродукти Україні.

Крім того, Москва вкотре починає «грати м'язами» поблизу східних кордонів України. 1 квітня Росія заявила, що не продовжуватиме режим тиші на Донбасі. Крім того, на початку березня розпочались нові навчання військових сил РФ, а про техніку, яка збирається поблизу ОРДЛО та у Криму, пишуть майже усі ЗМІ та говорять очевидці.

Щодо причин таких обставин точаться дискусії. Хтось каже, що це стандартна практика Путіна, який час від часу полюбляє таким чином тиснути на офіційний Київ, щоб той ішов на поступки під час переговорів. Інші стверджують, що за рахунок нафти та військової агресії Москва хоче повернути українську воду у Крим. Треті ж взагалі вбачають у цих діях помсту Путіна за нещодавні санкції проти Віктора Медведчука.

То чи пов'язані ціни на бензин із активізацією російських військ біля східних кордонів України, якими є мотиви Москви і чим це обернеться для України? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли експерти.

Олександр Охріменко, економічний експерт:

Наш бензин в основному є імпортним і нам його постачає Білорусь та Росія через інших посередників. Час від часу ми більше беремо від Білорусі, а часом із РФ. Так ми отримуємо близько 82% пального. Але ситуація тут в тому, що ці речі не пов'язані з Донбасом та війною. Навіть у 2014-му та 2015-му році, коли війна була набагато активнішою, ми все одно закуповували нафту та нафтопродукти у Росії. Тому тут гроші окремо, а політика окремо.

Треба розуміти, що для Москви це теж невигідно, оскільки їй якось треба продавати бензин. Якщо вони не зможуть цього робити, то їхня економіка зазнає реальних проблем. Взагалі, сьогодні у світі склалась така недобра тенденція у зв'язку із електромобілями, оскільки попит на нафту падає, а отже і попит на автомобілі, які їздять на бензині.

Тому в нас все просто: якщо Росія зменшить імпорт бензину в Україну, ми купимо більше в Білорусі або Казахстані. Всі російські бізнесмени це знають, тому вони розуміють, що, як я вже казав, гроші окремо, а політика окремо. Але зараз ціна на бензин зростає, бо нафта подорожчала.

Тому я не думаю, що оці заяви між собою пов'язані чи що це один із методів тиску саме у плані економіки. Я розумію, що у нас багато зацікавлених політиків, але за стіл переговорів сідають бізнесмени, їх зовсім не цікавлять імена президентів, їх цікавить лише те, скільки вони тут зароблять. Тим більше, що офіційно ми у Росії нічого не купуємо.

Юрій Олійник, міжнародний експерт:

Головна мета цих дій – домогтись того, щоб ми відновили подачу води у Крим

Що стосується сходу України, то я можу сказати, що сьогодні це просто погрози. Путін банально «грає м'язами». Росія почала військові навчання, які проводились у березні у Криму і біля наших східних кордонів. Також, до речі, й на території Білорусі, тобто на півночі від нас. Зараз же продовжуються показові переміщення військ і їхнє стягування. Це звичайний елемент психологічного тиску на українську владу. Вони таким чином хочуть показати свою готовність до рішучих дій, аби нас залякати і підштовхнути на конформізм по Донбасу. Як ми знаємо, Москва відмовилась продовжувати режим тиші, хоча він, фактично, і не діяв. Головна мета всіх цих дій – це домогтись того, щоб ми відновили подачу води у Крим, тобто це економіка. Також для Росії було б непоганим бонусом, якби через цей тиск можна було відновити позиції «медведчуківської» пропагандистської машини.

А що стосується бензину, то ми частково купуємо його у Росії, частково з інших джерел, але, мені здається, тут усе зав'язано на інтересах наших внутрішніх гравців. Це сфера діяльності різних людей, які займають реалізацією нафтової продукції в Україні.

Олег Кузьмін, доктор економічних наук, професор:

Росія не має ніяких повноважень, оскільки вона навіть не визнає свою участь у військовому конфлікті на сході. Хоча весь світ добре знає, хто є хто, чиї це люди, чиє озброєння і таке інше. Але ясна річ, що вони будуть використовувати будь-які методи тиску на Україну. Проте є дуже багато факторів, які впливають на ціноутворення на нафтопродукти. Це пов'язано зі світовими чинниками, економіка досі нормально ніде не працює. Крім того, існують навіть транспортні проблеми, тому, знову ж таки, факторів маса. Але, безумовно, для нас чинник Росії є дуже важливий і вкрай неприємний, тут нічого не поробиш. Справа у тому, що напряму від них ми експортуємо небагато бензину, ми його купуємо через Білорусь. Білоруські заводи виготовляють достатньо якісний бензин і виходить, що це російська нафта, але білоруське виробництво.

Що стосується цін, то я думаю, що вони трішки можуть зрости, але особливих проблем не буде. Просто існує дуже багато джерел нафти і бензину. Нам доведеться укладати нові договори, наприклад, тісніше контактувати з Румунією та іншими країнами Європи. Тому я не думаю, що буде суттєве зростання цін на цей продукт, але стрибки можливі.

А ще є фактор санкцій проти Медведчука. Я поки не бачу конкретних кроків, але те, що вони будуть його якось захищати, це точно. Можливо, Москва буде навіть мстити і я думаю, що зараз продумуються можливі дії, як їм допоможуть відбілити репутацію Віктора Медведчука. І ціни на бензин тут теж відіграють свою роль, хоча не будуть основним фактором.

Володимир Фесенко, Глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

Згідно з оцінками експертів, ціна за бензин зростає через ситуацію у Суецькому каналі. Цю проблему вирішили і думаю, що після цього ціни почнуть знижуватись. По-друге, є напруга у стосунках з Росією та ситуація в Білорусі. Але, як і завжди, ці тарифи визначаються світовою ціною на нафту. Це головний фактор, який впливає і на нас. Плюс наші внутрішні економічні чинники. Вплив Росії на цей ринок сьогодні та 7 років тому – це речі, які не можна порівнювати, бо зараз він набагато менший і не прямий.

А загострення наших стосунків із РФ триває з другої половини січня. Я вважаю, що тут зовсім немає нічого дивного, час від часу це відбувається. Зараз це просто спосіб тиску на переговорні процеси та спосіб покарання Зеленського за непоступливість. Володимир Зеленський не пішов росіянам на жодні поступки у переговорах по Донбасу, от вони й вирішили вплинути на його рішення таким військовим чином, як вони це робили раніше з Порошенком.

Роман Гурський, ІА «Вголос»