З кожним днем ми все частіше чуємо про випадки, коли до українських лікарень потрапляють люди із підозрою на коронавірус. Такі пацієнти проходять додаткові дослідження і лише тоді стає зрозуміло, чи підтвердилась ця «підозра».

Проте з-за кордону ми отримуємо зовсім інші новини. Ми не чули про жодну «підозру» із Європи чи Китаю, ми отримуємо лише статистику хворих. Така ситуація активно обговорюється у суспільстві. Одні кажуть, що в таких державах краща медицина, із чим важко сперечатись. Інші, у свою чергу, вважають, що ситуація в Україні просто більше висвітлюється у наших ЗМІ.

Окремою темою для розмов виступають експрес-тести, які можуть виявити захворювання у людей. У той час, як українська влада звітує про закупівлю першої партії тестів, в інтернет-мережі їх вже давно можна купити. Причому фіксованої ціни немає, вона коливається від «прийнятної» до «космічної».

То що таке «підозра на коронавірус», чому ми не отримуємо діагнози негайно і чи можна довіряти різним експрес-тестам? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли засновник Української медичної експертної спільноти Ігор Найда та член організаційної ради УМЕС Костянтин Надутий.

Що таке «підозра на коронавірус» і чому неможливо відразу поставити діагноз?

Ігор Найда:

Справа в тому, що в усіх випадках робиться експрес-діагностика, яка не гарантує 100%-ї точності. Подібні тести, фактично, нам говорять про ймовірність зараження. Деякі з них визначають таку ймовірність досить точно, 90 і більше відсотків, але про абсолютну достовірність результату не йдеться. Наприклад, клінічний перебіг захворювання також має значення і впливає на остаточний діагноз.

Тут питань дуже багато. Навіть в Італії, наскільки мені відомо, не можуть поставити діагноз відразу. Бувають випадки, що людина не має жодних ознак хвороби, а коли беруть кров цієї людини на аналіз, то виявляють там коронавірус.

Костянтин Надутий:

Тест-системи дають нам достовірність максимум на 70%

Точна ідентифікація коронавірусу – це результат лабораторних досліджень, які мають свою специфічність. Скажімо, тест-системи дають нам достовірність максимум на 70%. Причому є позитивні та негативні результати, у яких теж треба розбиратись. Крім того, через два дні такий тест може змінити результат і виявиться, що, наприклад, людина була інфікованою, хоча до того тест показував негативний результат. Більш точною у таких випадках є діагностика за полімеразною ланцюговою реакцією (ПЛР). Це більш точна реакція, бо вона вказує на генетичні маркери. Проте ПЛР-діагностика також має свої межі точності. До того ж, і тест-системи, і ПЛР-діагностика потребують часу на те, щоб показати результат. Якщо тести потребують до години, то ПЛР можуть дати результат до однієї доби часу.

Є дуже точні і дуже дорогі аналізи, які роблять лабораторії експертного класу. У таких випадках за кілька годин лікарі можуть отримати точну ідентифікацію захворювання. Іншими словами, поставити діагноз лише по симптоматиці неможливо, для цього потрібна послідовна серія досліджень, яка може тривати декілька днів. Вся інформація, яку ми отримуємо з-за кордону про хворих на коронавірус, пройшла ці всі етапи, нам говорять лише про підтверджені випадки. Крім того, медицина в Італії є на порядок вищою, ніж у нас. Якщо вона не впоралась із пандемією, то що вже говорити про Україну?

Експрес-тести на коронавірус зараз можна придбати онлайн, тобто вони є в Україні. Де їх беруть?

Ігор Найда:

Судячи з інформації, якою я володію, цих тестів зараз «наплодилось» аж надто багато. Частина із них сертифікована, частина ні, а відрізнити один від іншого складно. На превеликий жаль, ринок медичних препаратів та медичних засобів в Україні, м'яко кажучи, кульгає. Це відбувається через те, що з-за кордону до нас завозиться дуже багато відповідних продуктів. Ті люди, які везуть з Європи будь-яку «медицину», не зацікавлені у розвитку української фармацевтики і виробів медичного призначення. Саме вони постійно «роздувають» розмови про те, що все українське неякісне. Насправді ж, більшість препаратів, які везуть з-за кордону через тіньовий ринок, є неякісними. Це стало причиною того, що лікар не може поставити діагноз відразу. Крім того, навіть сертифіковані тести, як я вже казав, не можуть дати на 100% правильний діагноз.

В Україну завезли масу товарів, які не відповідають своїм деклараціям. Так само із цими тестами

Потрапляють ці тести в Україну точно так само, як і все інше. Маса людей зараз повертається додому з Європи. Крім того, зараз не заборонене постачання вантажів на територію нашої держави. Як ви думаєте, на митниці 100% вантажів відповідають своїм документам? Особисто я думаю, що в кращому випадку десь 50% номенклатури є правдивою. В Україну завезли масу товарів, які не відповідають своїм деклараціям. Так само із цими тестами, завезти можуть все, що хочете.

Держава, у свою чергу, теж закуповує експрес-тести. Нещодавно ми отримали цілу партію з Китаю, тепер повторно будемо купувати в Кореї. Найголовніше те, що в Україні вже є виробники, які займаються розробкою тестів. Зараз просто проводиться сертифікація, адже не можна тест на коронавірус відразу вводити у медичну практику. Коротше кажучи, не все так просто, як нам хочуть змалювати люди, які наживаються на контрабандному імпорті товарів в Україну.

Костянтин Надутий:

Сьогодні вже чимало різних фірм випускають різні експрес-тести на коронавірус. У Китаї зробили дуже хороший гуманітарний крок – вони відкрили технологію виготовлення цих тестів і тепер хто завгодно може її взяти і почати виробництво. У тому ж Китаї не одна фірма займається таким виробництвом. Тому придбати їх можна, навіть мені пропонували купити за доступною ціною, приблизно по 4 долари США за один тест. Вони не дуже точні, але дуже швидко дають результат. Те, що продається в Інтернеті, може бути приватно завезено з Європи. Чи воно має сертифікацію? Це питання.

Чому тестів немає в аптеках?

Костянтин Надутий:

Для того, щоб експрес-тести на коронавірус з'явились в аптеках, необхідно мати ринок. Я вважаю, що таким краще займатись не приватним особам, а офіційній медицині. Оці панічні настрої типу «давайте швидко зробимо, а там подивимось» можуть принести більше шкоди, ніж користі. Можуть бути оманливо позитивні реакції, які призведуть до паніки. Тобто, тест може показати, що є вірус, а насправді його немає. Люди захочуть, щоб їх тоді якнайшвидше лікували, або почнуть лікуватись самі тоді, як треба просто сидіти вдома. На стаціонарне лікування інфікованих варто брати лише тоді, коли людина дійсно потребує інструментального втручання.

Чи можлива така ситуація, що ажіотаж навколо тестів створився штучно, щоб зросла їхня ціна?

Ігор Найда:

Так, таке абсолютно може бути. Зараз така ситуація, що ми можемо бачити по розвинених країнах (Італія та Іспанія), як сильно люди страждають від інфекції коронавірусу. Вже навіть діти почали хворіти. Коли з'являється ажіотаж і небезпека масового поширення вірусу, виробники починають виробляти все більше продукції і їм вигідно, щоб нею користувалось якнайбільше людей. Але це несе значно меншу загрозу, ніж сам коронавірус. Тобто, у цій ситуації краще зайвий раз перестрахуватися і не дуже критикувати виробників, навіть якщо вони і намагаються заробити на цій пандемії. Важливо лише, щоб вони не наживались на ціні цих тестів, яка має бути відповідною до собівартості.

Костянтин Надуйтий:

Штучний ажіотаж у цій ситуації, звичайно, є. Люди бояться померти. Проте тисячі смертей по всьому світу за короткий період часу – це багато. Наприклад, грип забирає не менше людей, ніж ця хвороба, але від нього кожен місяць вмирає по 2-3 особи і ніхто цього не помічає. А коли таких випадків є тисячі, це вже помітно, тому що їх раптом стало багато. Нам треба постаратися не увійти у цю хвилю, бо перехворіти доведеться усім. Тому краще утримуватись від вулиці, дотримуватись гігієни і виконувати усі умови карантину.

Роман Гурський, ІА «Вголос»