Коли уряд Гончарука був призначений на свої посади, Президент України Володимир Зеленський заявив, що у разі неефективності роботи Кабміну, він з легкістю відправить міністрів у відставку. Власне, так він і зробив. 4 березня 2020-го року, після півроку роботи, Олексій Гончарук та його команда звільнили свої крісла для нових членів Кабміну. Таким чином посаду прем'єрміністра обійняв Денис Шмигаль, Андрій Загороднюк став міністром оборони, Денис Малюська відповідатиме за юстицію, а міністром фінансів – Ігор Уманський. Це все дає нам загальне розуміння, хто прийшов до влади і хто тепер працюватиме на вул. Грушевського у Києві.

То як можна оцінити зміни уряду і якою буде політика нових посадовців? Про це журналісту ІА «Вголос» розповіли політологи Ярослав Макітра, Володимир Воля та Петро Олещук.

Чи відбулося переформатування уряду? Як він відрізнятиметься від попереднього?

Ярослав Макітра:

Уряд фактично переформатований, лише одиниці залишились на своїх посадах. Проте нам необхідно розуміти, що і цей Кабмін, і попередній – це уряди президента Зеленського. Саме на нього лягає політична відповідальність за дії цих людей. Попри те, що у нас парламентсько-президентська республіка, саме президент брав на себе ініціативу змінювати уряд.

Перший уряд можна назвати міністрами «першої хвилі Зеленського». Там була частина його знайомих і люди, з якими він робив передвиборчу кампанію. Це, до речі, стосується не лише Кабміну, а й усієї команди президента: Рябошапка, Богдан, Гончарук та інші.

Другий уряд – це вже такий собі компроміс між Володимиром Зеленським та системою, тобто олігархами

Другий уряд – це вже такий собі компроміс між Володимиром Зеленським та системою, тобто олігархами. Спочатку Зеленський заявляв, що будуть нові люди і ті, хто не має політичного досвіду, мають кращі шанси зайняти ту чи іншу посаду. Зараз ми бачимо, що риторика президента змінилась, вже не обов'язкові «нові обличчя», тепер міністри повинні мати досвід та вміти працювати. Тому серед цих міністрів вже будуть люди, які так чи інакше пов'язані із владою і мають досвід у адмініструванні. Тому я думаю, що нахил в умовно «досвідчену» сторону буде зберігатись. Єдине, що зараз ставка не робитиметься на людей, які були визначними фігурами за попередньої влади. В уряді будуть менш публічні політики, які обіймали якісь посади. Також буде більше враховуватися думка українського олігархату, на якому тримається наша економіка. Тому цей уряд буде компромісом між бажаннями і можливостями, між мрією та реальністю.

Володимир Воля:

Цей уряд, який ми вже бачимо, виглядає більш професійним, ніж попередній. По-перше, прем'єрміністр має досвід роботи в органах влади, знає всю цю механіку та управлінські технології. По-друге, у Шмигаля, на відміну від Гончарука, є позитивний фаховий аспект – досвід роботи на посаді керівника великого підприємства, Бурштинської ТЕС. До того ж він, нехай не довго, але все ж був на посаді керівника облдержадміністрації. Тобто, з точки зору внутрішнього розуміння економіки на певному рівні, Денис Шмигаль є досвідченішим, ніж Олексій Гончарук.

Що стосується інших позицій, то тут теж маємо позитивні заміни. Міністр оборони Андрій Загороднюк є фаховим військовим. Міністром охорони здоров'я став Ілля Ємець, який теж має досвід подібної роботи. Новий міністр фінансів Ігор Уманський теж здається позитивним, але ми поки не знаємо його бачення економічного розвитку України.

Крім того, уряд переформатувався і оновився в принципі. Декілька посад заступників ще залишаються вільними, але загальні зміни виглядають позитивними. Це вже дає нам змогу говорити про підвищення професійного рівня Кабміну.

Що скажете про склад оновленого Кабміну?

Ярослав Макітра:

Важко сказати однозначно. Я думаю, що всі кандидати не відомі навіть людям, які формують цей уряд. Якщо коротко, то призначені або люди, які мають політичні амбіції, хочуть зробити кар'єру, але не мали багато досвіду в політиці, або ж ті, хто знає, як на тій чи іншій посаді швидко капіталізуватись. Будьмо відвертими, частина міністрів захоче якнайшвидше отримати матеріальну вигоду від посади, яку вони обійматимуть.

Ситуація є дуже непростою не лише в економічному плані (світова криза, наша економіка), а й через те, що багато рішень зараз залежать від однієї людини. Володимир Зеленський, як показав час, здатний доволі різко змінювати свою позицію, тому доволі небезпечно йти працювати в уряд, який залежить від нього єдиного. Наприклад, зараз низка людей пішли зі своїх кабінетів, хоч того і не хотіли.

Володимир Воля:

Поки сказати складно. Я цілком припускаю, що Сергій Тігіпко з часом повернеться на посаду віцепрем'єрміністра. Тут, як на мене, питання у ціні, чи домовляться між собою Тігіпко та Зеленський. Посада прем'єра для нього є більш статусною, тому не факт, що він погодиться на крісло віцепрем'єра, це може для нього бути неприйнятним з точки зору його досвіду і рівня.

Тут грає роль, хто обирав цих людей на міністерські посади. Якщо це робив Шмигаль, то він привів своїх людей, із якими вже має досвід роботи. Це може бути корисним за умов різного бачення щодо певних питань. Якщо ж їх привів Зеленський, то з часом такі розбіжності можуть переростати у конфлікти.

Петро Олещук:

Призначення відбулись із числа людей, які є маловідомими і малознайомими широкому загалу. Такою є загальна логіка формування уряду. За великим рахунком, усі міністри, крім Арсена Авакова, є маловідомими політичними фігурами. Я думаю, що це пов'язано із тим, що Кабмін на даному етапі виконує переважно технічні функції. Я маю на увазі, що політичну функцію в Україні, все ж, переважно виконує президент Володимир Зеленський і його оточення. Далеко не кожен український політик погоджується з такою роллю. Це робить уряд більш мобільним у плані заміни, прикладом чого і є ця вся ситуація.

Чого нам очікувати від цих людей?

Ярослав Макітра:

Звичайно, тут важливі два аспекти: економічний і політичний. В економічному плані, швидше за все, акцент буде робитись на «соціалку», зокрема на медицину. Новий Кабмін спробує показати людям, що він працює, що зміни є. Це буде складно зробити, бо Україна дуже залежить від міжнародних ринків. Якщо уряд не покаже роботи, то виникнуть електоральні проблеми. Так само важливо створити фінансову стабільність, яка теж напряму залежить від стосунків України та МВФ.

У політичному плані очевидно, що цей уряд не повинен у публічному просторі демонструвати своєї незалежності, проте Денис Шмигаль мусить дбати про своє перебування на посаді. Для цього йому слід не лише розраховувати на лояльність Володимира Зеленського, а й впливати на парламент і створювати там свою групу депутатів. Також необхідно буде вести діалог із експертними колами. Якщо він цього не робитиме, то його теж можуть досить швидко «розміняти». Тобто, прем'єрміністр повинен, грубо кажучи, дбати про себе, налагоджувати комунікації з Верховною Радою та бути у хороших стосунках із експертами.

Володимир Воля:

Не можна прийти на посаду і запитувати у підлеглих, що будемо робити

Спочатку треба дочекатись програми, яку задекларує новий Кабмін. Але якщо взяти до уваги заяви, які робив прем'єрміністр і новий міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, то у мене склалось враження, що вони самі не зовсім розуміють, що вони хотіли б змінити і куди рухатись. Кулеба, наприклад, сказав, що працівники міністерств мають не виконувати вказівки керівництва, а самим бути ініціативними і пропонувати проекти реформ. Вибачте, але не можна прийти на посаду і запитувати у підлеглих, що будемо робити. Це виглядає не зовсім коректно з точки зору керівника.

Схожа заява була і в прем'єра. По питанню економічного розвитку він заявив, що треба зустрітись із підприємцями і систематизувати їхні проблеми. Скільки можна зустрічатись і систематизовувати те, що вони висловлюють? Вони вже давно все сказали. Вас призначили для того, щоб ви перезапустили реформи, скільки можна «говорити» і «систематизовувати»?

Тому мені здається, що Шмигаль є набагато більш фаховий, ніж Гончарук, але поки він не виглядає, як «архітектор», який створить і реалізує модель реформ.

Петро Олещук:

Глобально, я думаю, ніякої зміни курсу не буде. Власне, цього ніхто і не приховує. До напрямку діяльності попереднього уряду претензій не було ні з боку президента Зеленського, ні з боку Верховної Ради. Усі претензії зводилися до конкретних кроків і до того, яким чином цей курс реалізовується. У будь-якому випадку вектор визначатиме не уряд, а сам президент, тому нам не варто очікувати, що він дуже зміниться.

Довідка «Вголосу»

Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Вадим Пристайко

50 років, колишній міністр закордонних справ у попередньому уряді. Надзвичайний і Повноважний Посол України, глава Місії України при НАТО (2017 – 2019 рр), дипломат. Крім того, був заступником Глави Адміністрації Президента України Володимира Зеленського у 2019-му році.

Віцепрем'єр, міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій – Олексій Резніков

53 роки, отримав диплом юриста у Львівському державному університеті ім. І. Франка. Працював заступником мера Київської міськради (2014-2015 рр.) та заступником голови Київської міської державної адміністрації (2016-2018 рр.). З вересня 2019 року Резніков є представником України у робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи.

Міністр Кабінету міністрів – Олег Немчінов

43 роки, отримав диплом бакалавра з правознавства. Працював помічником нардепів, а у 2006-2010 рр. був депутатом Львівської облради від Української народної партії. У 2017 році Немчінов обіймав посаду держсекретаря Міністерства молоді і спорту.

Міністр охорони здоров'я – Ілля Ємець

64 роки, у 1979 році закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю «Педіатрія». Доктор медичних наук, професор, український кардіохірург та директор Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології і кардіохірургії МОЗ України.

Міністр закордонних справ – Дмитро Кулеба

38 років, з відзнакою закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т Шевченка за спеціальністю «міжнародне право». У 2003-2010 рр., працюючи у Секретаріаті Міністра МЗС України, опікувався питаннями іміджу України за кордоном, міжнародних організацій, відносин з США. Також працював аташе Служби головного юридичного радника МЗС України. Крім того, працював у відділі департаменту секретаріату міністра закордонних справ, а у 2013 році — радником віцепрем'єр-міністра України Костянтина Грищенка. З 2016 року призначений Постійним представником України у Раді Європи. До призначення на посаду міністра працював віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Міністр оборони – Андрій Таран

65 років, генерал-лейтенант у відставці. Навчався у Київському вищому зенітному ракетному інженерному училищі за спеціальністю «військовий інженер-радіотехнік», закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ у Києві. Також отримав ступінь магістра у Національному університеті оборони США, продовжуючи службу у центральному апараті Міноборони України. Учасник Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Обіймав посаду керівника Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК). Крім того, Таран брав участь у роботі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях.

Міністр фінансів – Ігор Уманський

45 років, закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю «Економіка підприємства». Кандидат економічних наук. У 2009-2010 роках був в. о. міністра фінансів України за часів прем'єрства Юлії Тимошенко, а протягом 2014-2015 років був першим заступником очільника Мінфіну.

Міністр у справах ветеранів – Сергій Бессараб

65 років, генерал-лейтенант, екскомандир військ Територіального управління «Північ». Працював першим заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ, а з 2015 року був заступником начальника Генерального штабу ЗСУ.

Міністр молоді і спорту – Вадим Гутцайт

48 років, закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон, президент Федерації фехтування України. Брав участь у трьох Олімпіадах — у 1992 завоював командне золото. Також виступав на олімпіадах 1996-го та 2000-го років. З 2018 року Гутцайт працює Директором Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації.

Міністр соціальної політики – Марина Лазебна

45 років, закінчила Київський університет ім. Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Менеджмент у виробничій сфері». Кандидат економічних наук. У 2000-2003 рр. працювала у Міністерстві економіки України спеціалісткою управління соціальних прогнозів та економічної експертизи соціальних реформ. Пізніше працювала у Секретаріаті Кабінету міністрів. У 2013-2014 роках очолювала Державну службу зайнятості України. З серпня по жовтень 2019 року – голова Державної соціальної служби України.

Міністр розвитку громад і територій – Олексій Чернишов

42 роки, закінчив Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія» за спеціальністю «Економіка підприємства»; 2002 року закінчив Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого за спеціальністю «Правознавство». У листопаді 2017 року став головою Наглядової ради Українського клубу нерухомості URE Club. З 28 жовтня 2019 р. по 4 березня 2020 р. працював головою Київської обласної державної адміністрації.

Свої посади наразі зберегли міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр інфраструктури Владислав Криклій і міністр юстиції Денис Малюська.

Роман Гурський, ІА «Вголос»