Заходив до мене увечері старий знайомий … а по савмєстітєльству дєятєль партійний … я сам знаєте до партій — теє … не дуже .. мабуть що дисципліни не люблю … та й строєм ходить охоту ще савєцька власть відбила …
Хоча Україні партії потрібні … там у тих партіях, люди значить гуртуються, думи різні думають, ну щоб гуртом … щоб лучче було – корупцію там побідить чи закон який корисний придумать, а то й взагалі – лад довкола щоб навести і нам непартійним щоб жить було легше … так що я не проти партій – партія штука корисна і нужна.
Так я оце про що ?
Сидимо значить ми тютюнцем попихкуємо … пальці об люльки гріємо … зима ж – мороз … ну і Aqua Vita ж до компанії, як же ж без неї.
А мені страх як інтересно — які ж вони там думи зараз думають … і про рехворми і про тарифи ну і про мєждународне положеніє – це вже саме собою …
Розпитую значить, а він все одмахується – не на часі мовляв … нема нових виборів … а ми каже не в силі зараз і т.д.
А я ж насідаю … кажу – яких же вам в біса матері, виборів треба, як ви нічого не робите. Ви, кажу хлопці, канєшно патріотичні … он Степана Андрійовича майже приватизували – наче це ваша корпоративна власність … Але де дія ?
Як така малина то перейменовуйтесь в історично-краєзнавчий гурток та й ходіть собі з корогвами і портретами, хоч через день …
А як ні, то де питаю – ініціативні групи по розбору польотів з тарифами, де пропозиції до податкового кодексу, де схеми контролю використання муніципальних бюджетів, де врешті-решт, мать вашу – банальна просвіта посполитих … сидите мордами торгуєте … із 112 каналу не вилазите – експерти хрінові …
Розійшовся я, одним словом – не на жарт … аж дим з вух пішов … і давай різать – на чім світ стоїть … намились — кажу — пісочку дніпровського … патріотична сила – твою дивізію … це ж треба гранітні кар'єри вони рейдерять … а віджаті підприємства в таких то областях ? Ви все, кажу позадекларовували ? А особливо недоносок ваший, той що тіпа лідєр … все кажу задекларував ? І давай далі прізвища перераховувать …
Насупився мій товариш … ти каже, нічого не розумієш …
А треба сказати, що знайомого свого, я знаю давно – ще з 90-х … і точно знаю, що за всі ці роки, партійного функціонування він ніде не вмочився і ніде не оступився … нічого не прижив, нічого не намутив … як жив у квартирі, що від батьків лишилась так і живе … і кандидатську сам захищав …
Ти, каже він мені – нічого не розумієш …
Я, каже — за останній рік … в трьох областях бюджети повибивав з адміністрацій, під патріотичне виховання для молодіжних організацій … ми з хлопцями стільки то гектарів землі повернули місцевим громадам, що була прилипла до місцевих прихватизаторів … а там і там то, добилися зняття ригівського голови адміністрації …
Нічим, думаю крить … так що ж кажу — ти якшаєшся з цими уродами … нахріна тобі партія така, якщо на ваших вождях вже клейма ніде ставити … кругом вмочились, кругом засвітились … щоб не вишиванки – то вже майже риги – чистої води.
А він знову каже – ти нічого не розумієш …
Та що кажу – твою дивізію – я маю зрозуміть ?
Ти, каже – маєш зрозуміть, що я роблю що можу … а якщо піду … і куди я каже піду … то вже не зможу робить і тої малості, що роблю … і залишаться тільки ті на кому клейма ніде ставити …
І тоскно мені зробилося од малодушності моєї …
Ми сиділи мовчки … меланхолійно набиваючи по новій люльці …
Він думав щось своє, а я думав погано про партії, які насправді не партії, а просто каси … і той хто головний касир, той і банкує … а як банкує то й боргує … а борги, рано чи пізно, треба повертати … це вже всім відомо.
