Тут сльози без болю і без ненависті. Тут земля така затишна, що до неї хочеться пригорнутися. Тут шелестом паперових квітів і стрічок між собою ведуть тиху бесіду загиблі солдати.

...Ми зараз звідси поїдемо, але рано чи пізно обов'язково повернемося. Просто дочекайтеся нас, братики.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація