Після недолугої спроби п. Пристайка настрашити макрона-меркель можливістю нашого виходу з мінського процесу, політики й політологи знову згадали про миротворців. Але, помилкою в обговоренні можливості введення в ОРДЛО миротворчої місії є те, що усі зосереджують увагу лише на місії ООН, де московія має право вето.

Разом з тим, ми можемо запросити миротворців ЄС, до них офіційно звертались у 2015 після Дебальцевого, але тоді вони відмовились, банально пошкодували грошей. То треба повторити прохання. Бо вже саме обговорення питання мало б вплинути на договороздатність та апетити путіна.

Можемо звернутись і до НАТО, у місіях якого ми беремо участь. Вони ж їх проводять по всьому світу, чого ж не допомогти «стратегічному партнеру», коли стоїть питання збереження нашої держави.

До речі, як на мене, то настав час і нам і натівцям, якось визначитись зі змістом тої туфти, що ми називаємо «стратегічним партнерством». У нас війна, і манити нас «відчиненими дверима» — то є цинізм і фарисейство. Нам допомога «партнерів» потрібна зараз, а не в майбутньому, якщо ми встоїмо проти мос^алів, збережемо країну, то вступ до НАТО нам вже й не дуже потрібен.

То ж, у наших відносинах маємо чітко поставити дійсно життєво важливі для України питання:

1. Миротворча операція на Донбасі.

2. ПДЧ.

3. Зброя і технології.

4. Об'єднання систем ППО.

5. Надання розвідданих в реальному масштабі часу.

6. Офіційна підтримка нас в міжнародних інституціях, у т.ч. надання документальних доказів московської агресії.

Якщо у них нема з цих питань консенсусу, то якою є ціна такого «партнерства», повторюсь, допомога нам потрібна зараз.

І, повертаючись до теми миротворців, наша влада, з огляду на ментальність її очільників, може звернутись й до СНД, що теж спроможна провести миротворчу операцію. З відомими наслідками.

Хоча, навіть анонсування вищим керівництвом наміру звернутись до ЄС та НАТО щодо проведення миротворчої операції на сході України вже б вчиняло тиск на поведінку московії та змушувала б їх переглянути свої амбіції.

Але, вони свідомо маніпулюють, розповідаючи, що єдиною альтернативою мінським домовленостям є лише миротворча операція ООН, що не може відбутись через прогнозоване застосування мос^алями права вето. І тому, мовляв, заради миру мусимо виконувати усі забаганки путіна