site.ua
член клубу

Огульна критика президента Зеленського з боку старих еліт – реванш звідти, звідки ми не чекаємо. Політика Банкової викликає питання та вимагає коригування.

Головне – за бажаннями змін не пропустити моменту, коли солодкий екстаз олігархів не переросте у нову «широку коаліцію», де інструментами управління будуть розкольницькі тези в публічному просторі та спільний бізнес за лаштунками каналів.

Зверніть увагу на основних критиків політики Володимира Зеленського. Їх імена зрозумілі – Петро Порошенко, який не може відпустити програш 2019 року, та Віктор Медведчук, який не може вибачити «Слузі народу» відібраний у «ОПЗЖ» електорат.

Інсинуації навколо закупок вакцини Україною – просто ще один медіапривід для того, щоб представики старих еліт виконали свої задачі та захистили свої інтереси.

Віктор Медведчук і Петро Порошенко – це інь-янь української політики. Обидва стратегічно мислять (нікуди правда діти), обидва з досвідом управління, обидва гарно грають на бінарностях. Обидва знаються на комерції та силі медіа.

«Знову Порошенка критикуєш!», - уявляю реакцію.

Ні. Петро Порошенко був усього лиш одним із феноменів того устрою, який конструював інженер-ракетник Леонід Кучма. Він прямо озвучує ставку на крупний капітал у книзі «После майдана 2005-2006»: «А что такое «польская модель»? Не выпускать ничего своего - ничего высокотехнологичного. Так западный крупный бизнес представляет себе польское участие в международном разделении труда. В стране нет по сути крупного национального капитала, а значит, нет и субъектов международной конкуренции».

Іншими словами, у 2019 році електоральна революція відбувалася в тому числі проти впливу олігархів – саме тих «п’яти -семи» бояр – представників крупного капіталу, які вмонтувалися в організм держави у часи, коли Леонід Кучма був Президентом України, а Віктор Медведчук – головою Адміністрації Президента.

Станом на січень 2021 року у Віктора Медведчука є додаткова задача – запустити в Україну вакцину «Спутник 5». Питання не у тому, що росіяни хочуть по-християнськи допомогти українцям. Для Москви запуск своєї вакцини в Україну – ще один аргумент до того, що «їх там нєт», а лисий Путін насправді добрий, пухнастий і взагалі хоче перемир’я (тільки забудьте про Крим і репарації Україні за нанесену Росією шкоду). Для Медведчука – додаткові електоральні бонуси для проросійського електорату.

У Петра Порошенка у випадку появи російської вакцини в Україні з’являється засіб мобілізації того електорату, який ніколи не сприйме троянського коня у вигляді «плюшок» з Росії.

Таким чином, обидві сили отримають статус-кво та фактично розділять електорат.

«О’кей», - вдумливо зауважить читач, - «Але чому ж ми купуємо таки китайську вакцину, а не Pfizer’?»

І правильно зауважить! Питання просто у тому, що крім фактору наших бажань є ще фактор виробничих потужностей самих фармацевтів. У мережі є інформація про те, що США закупили лише 100 мільйонів доз при потребі у 500 мільйонів. Лише п’ята частина від необхідного! Щодо Європейського Cоюзу, називають цифру в 1 мільярд доз, яких може не вистачити до кінця 2021 року.

Іншими словами, ми можемо довго шукати винних, але наразі не бачив інформації щодо того, що банально Україна може закупити необхідну кількість вакцин Pfizer.

Таким чином, відмова від китайських вакцин поставить нас у залежність від вакцини «Спутник 5».

Використання Україною російської вакцини не має нічого спільного з медициною та просто допоможе Путіну у відбілюванні його іміджу, а старим політикам допоможе розділити електорат і посилити свій вплив.

petro.okhotin
Петро Охотін

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації