Численні "підгодовані" блогери та журналісти одну частину країни "щиро" переконують, що державою керують з Вашингтону, а другу - що з Москви чи з Пекіну. Хоча, взагалі кажучи, в глобальному світі кожна держава відстоює виключно свої інтереси, і якщо може, то коштом інших.

Донорам, які фінансують нашу державу, загалом без різниці, якщо це не буде зачіпати чинний порядок у світі, яким чином буде проведено "корекцію" ситуації в державі, а також з яких джерел відбудеться повернення коштів з відсотками. Як періодично "проскакує" в інтерв'ю "нашої еліти", головна вимога - "жити за коштами", тобто дефіцит бюджету має бути в певних контрольованих межах. Далі, засоби досягнення цього результату на розсуд "еліти", що керує державою.

І тут можна довго думати, продумувати складні механізми та процеси, вирівнювати ситуацію в економіці, розвивати конкурентні переваги країни стосовно інших економік, тощо. А можна вибирати "найпростіші" рішення - шукати той прошарок населення, яке виступить в якості "баранів для стрижки вовни".

Тому, чесно кажучи, у питанні контакту "відкритого світу" з певним народом чи населенням, не все вирішується "підступністю" відкритого світу. Зазвичай багато залежить від "якості еліти", яке населення готове виставити для відстоювання його інтересів. І від бажання "еліти" дійсно діяти в інтересах максимальної кількості населення, навіть попри небажання чи нерозуміння цього ж населення.

Очікувати перерозподілу власності в стилі 1917 року - доволі інфантильна ідея, більш реалістичним є намагання вбудуватися у "відкритий світ" навіть попри майже тридцятирічний вибір "власного шляху".

І серед всіх президентів, що керували країною, найбільшим скерованим на вбудову України у відкритий світ був і є Петро Порошенко.

Можна по різному ставитися до його діяльності, можна у свому житті з легкістю робити те, що ставити за провину Порошенку. Але потрібно визнати, що з точки зору відстоювання інтересів держави в найскладніші періоди її снування ми не змогли б виставити більш відповіднішої кандидатури. І вчора, попри закиди "в театральності постановки судового засідання", навіть опоненти визнають його гідну поведінку. Стадіон так стадіон, суд так суд, трибуна асамблеї ООН - так трибуна. Хто розуміє, як презентувати компанію на відкритому ринку, як завоювати та втримати довіру клієнтів та інвесторів, як працювати з працівниками, той розуміє усю складність та результативність діяльності п'ятого президента, й той і буде складати кістяк прихильників Порошенка, навіть попри закиди в "маргінальності".

petro.nepokupnyi
Petro Nepokupnyi

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації