Цікава інформація надійшла з Верховної Ради. До парламенту був поданий законопроект №2788 «Про внесення змін до деяких законів України щодо залучення операторів поштового зв'язку до надання фінансових послуг». Не треба багато часу на вивчення цього документу, аби зрозуміти, що цей документ спеціально «виписано» під АТ «Укрпошта» — єдиного національного оператору поштового зв'язку України. У результаті дана організація претендує на отримання банківської ліцензії. Тобто, «Укрпошта» через деякий час може стати ще й банком.

Про це якось можна було б серйозно говорити, якби поштова структура успішно виконувала свої безпосередні функції, а керівництво могло би хизуватися успішним менеджментом та доходами, які постійно і постійно зростають. Але тут особливих досягнень якраз і непомітно. Навпаки, «Укрпошта» — лідер по збитковості, яка лише прогресує, ну а також по скороченням та закриттям. Фактично, якби не постійні фінансові вливання з державного бюджету, то структура взагалі би припинила існування.

Можна послатися на те, що банківські ініціативи – це для того, аби одержати додаткові можливості доходу, адже традиційні поштові послуги втрачають свою популярність. Але і у нинішньому напрямку діяльності «Укрпошти» багато потенційних можливостей для високих доходів. Досить згадати про приклади численних приватних поштових операторів, що непогано заробляють на доставці товарів з-за меж України. Власне, треба розібратися із профільною діяльністю, а потім уже будувати проекти із «розширення».

Чи потрібен Україні ще один банк у державній власності? Нам було мало проблем із численними націоналізаціями останнього часу? Чи ми одержали мало державних банків, у результаті націоналізації яких уже мало грошей викачали з бюджету? Варто розуміти, що за умов неефективного управління державними структурами, розширення частки державних банків збільшить навантаження на бюджет. До того ж під питанням знаходиться сучасна ефективність управління АТ «Укрпошта». Розширення її повноважень та додаткові функції можуть призвести до значних корупційних ризиків розкрадання державних коштів, які буде потрібно знову і знову вливати в чергову структуру незрозумілого призначення.

Зрозуміло, звідки виникла ця ідея. «Укрпошту» готують до приватизації, і «банківська складова», мабуть, має підвищити «привабливість» даного проекту. Але це все має і зворотній бік. Ця структура перетвориться у ласий шматок, за який будуть боротися стейхолдери, що призведе до блокування її роботи та відсутності незалежного управління даною організацією.

Ну і ще одна важлива проблема – застосування в Україні європейських підходів до управління державними активами. За останніми даними, частка банків з державним капіталом становить в Україні 54% (у чистих активах сектору). У разі отримання банківської ліцензії іншим державним гравцем, ця частка може загрозливо збільшитись, поставивши нанівець спроби українського уряду зменшити присутність держави на ринку. Це, м'яко кажучи, не відповідає міжнародним зобов'язанням України у рамках євроінтеграційних процесів, що стосуються якраз зменшення державної присутності в економіці. Чергова неповоротка державна монополія не порадує нікого. Власне, а для чого тоді було морочитися з андбандлінгом іншого монстра – «Нафтогазу»?

Що ми маємо у підсумку? Спроба «запхнути» в і без того неповоротку та збиткову «Укрпошту» банківські функції може негативно вплинути на банківську систему, створити чергову «воронку» по викачуванню грошей з бюджету та відкатати нас на кілька кроків назад на шляху лібералізації економіки. І все це – заради примарної мети «дорожче продати» неліквідний актив. Хоча усі розуміють, що проблеми тут не у наявності чи відсутності банківського підрозділу, а у менеджменті та підходах.