Нещодавно ВР призначила С. Марченка новим Міністром фінансів. Раніше він працював заступником міністра фінансів України (2016—2018), заступником Глави Адміністрації Президента України (2018—2019). Цікаво те, що під час попередньої роботи у Мінфіні, він встиг зайнятися питанням легалізації грального бізнесу в Україні.

Тоді відбулася одна з чергових спроб легалізації грального бізнесу в новітній історії України, що було засвідчено внесенням відповідного законопроекту до парламенту, який так і не було ухвалено.

Тоді в інтерв'ю українським ЗМІ Марченко стверджував, що В Україні держава не контролює лотерейного ринку. Тодішній заступник міністра також підкреслював, що для врегулювання проблеми з тіньовим ринком азартних ігор у Мінфіну недостатньо повноважень. Водночас, парламент відмовлявся тоді підтримувати розроблений для врегулювання проблеми законопороект.

Мова про урядовий проект закону України «Про детінізацію ринку азартних ігор та забезпечення доходами бюджету з метою виконання соціальних зобов'язань», який передбачав комплексне врегулювання проблеми у сфері грального бізнесу, зокрема лотерей, і який тоді буксував вже на рівні парламентських комітетів.

Варто відзначити, що урядовий законопроект на цю тему, текст якого було опубліковано на сайті Верховної Ради, розкритикувало Головне науково-експертне управління зокрема через ризики монополізації випуску лотерей.

Крім того, у червні 2017 року Проект постанови уряду про затвердження ліцензійних умов випуску та проведення лотерей, розроблений Міністерством фінансів, не було узгоджено Антимонопольним комітетом. За результатами аналізу проекту постанови комітет встановив, що критерії для одержувачів ліцензій не можуть бути визнані об'єктивними. АМКУ підкреслював, що проект надає держбанкам переваги в отриманні ліцензій на випуск лотерей, що може мати негативний вплив на конкуренцію в цій сфері.

Таким чином, перший «похід за легалізацією» грального бізнесу виявився для Марченка невдалим. Очевидно, тоді політичні умови були для цього не найкращими. Чи змінилася ситуація зараз?

З одного боку, президент Зеленський послідовно декларує необхідність легалізації грального бізнесу, і попередній уряд Гончарука докладав зусиль для реалізації цієї задачі. Кабінет міністрів України ще минулого року розробив та подав до парламенту законопроект про легалізацію в Україні грального бізнесу. Уряд запропонував чітко визначити, які саме види азартних ігор будуть дозволені в Україні. У законі вказується, що легалізовані будуть казино, казино через мережу Інтернет, букмекери як в пунктах, так і в Інтернеті, гральні автомати у відповідних клубах, лотереї, а також покер у клубах та в Інтернеті. Усі інші види азартних ігор передбачалося заборонити. Законопроектом пропонувалося легалізувати азартні ігри та розміщати казино у готелях з 3-5 зірками. Водночас, Верховна Рада України на засіданні 19 грудня не підтримала у першому читанні закон про законопроект про легалізацію грального бізнесу. З 226 необхідних для ухвалення законопроекту голосів у сесійній залі знайшлося 213 депутатів, охочих підтримати законопроект. Після цього спікер парламенту Дмитро Разумков поставив на голосування питання про відправлення проекту на доопрацювання. Таку пропозицію підтримали вже 243 депутати.

Очевидно, тепер вже перед міністром Марченком стоятиме задача максимально швидкої легалізації грального бізнесу. Причини тут прості і очевидні. Це і виконання обіцянок Зеленського, це і наповнення бюджету, що зараз є найбільш критичною задачею, це і виконання неодноразово фіксованих у меморандумах зобов'язань перед МВФ. Водночас, задача буде не з легких, бо парламент вже показав свою неспроможність ухвалювати подібні рішення. Поки що у ВР зареєстровано ряд законопроектів від різних депутатів з фракції СН. Вони суттєво відрізняються за базовими положеннями та самими концепціями реалізації поставлених задач. Схоже, що саме внутрішня парламентська опозиція знову буде найбільшою перешкодою на шляху реалізації даної передвиборчої обіцянки Зеленського.