Нещодавно у «Дзеркалі тижня» вийшло цікаве інтерв'ю директором Місії USAID в Україні Сюзан Фрітц. Цікаве тому, що висвітлює оцінку з боку США проблем української енергетичної безпеки та пропоновані шляхи їх вирішення.

Перш за все, впадає в око розуміння з боку США, що енергетична безпека є невід'ємним компонентом забезпечення реальної (а не вдаваної) незалежності України від Росії. При цьому, С. Фрітц посилається на приклад останньої «енергетичної війни» України та Росії, коли після Стокгольмського арбітражу Москва почала планомірне зниження тиску газу в українській ГТС, що не дозволяло Україні одержувати потрібний їй для опалення газ від Польщі та Словаччини. Таким чином, навіть той факт, що Україна не купувала на той момент три роки газ у Росії, не завадив останній використовувати «енергетичний важіль» для тиску. Тому, оскільки і досі Україна змушена у питанні опалення покладатися на Росію, то для неї енергетична безпека стає національною безпекою.

Тому USAID започаткувало Проект енергетичної безпеки (ESP) для України. Його завдання — це сприяти розбудові енергетичної безпеки України завдяки диверсифікації джерел енергопостачання. Протягом наступних п'яти років у рамках цього проекту в енергетичний сектор України буде вкладено 85 мільйонів доларів. У центрі його уваги будуть ринки природного газу, електроенергії, централізованого теплопостачання та відновлюваних джерел енергії. Також проект сприятиме удосконаленню регуляторних механізмів та інтеграції українських енергетичних ринків у Європу. Загальний бюджет проекту – 85 млн. дол.

Першочергові задачі — зростання обсягу інвестицій у надійну інфраструктуру, зміцнення енергетичних ринків та їх інтеграції з ринками ЄС, а також удосконалення регуляторних механізмів у енергетиці.

Важливо наголосити, що на думку С. Фрітц лише дієва тарифна реформа може забезпечити надійні інвестиції у розвиток української енергетики. Лише вона може може забезпечити стимули для довгострокових інвестицій в енергетичну інфраструктуру. Це означає перехід від методології «витрати плюс» до методології стимулюючого регулювання (RAB) в електроенергетичному секторі. Головна задача подібних тарифів – створення привабливих умов для інвестицій в оновлення інфраструктури, що, в кінцевому рахунку, має забезпечувати вищий рівень послуг для споживача. Зрозуміло, що для того, аби все це викликало довіру, все це має супроводжуватися прозорістю реформування тарифів.

Тобто, все знову упирається в питання самостійності регулятора на ринку електроенергії. Після обрання нового складу даного органу, європейські партнери визнали його незалежність та професіоналізм, адже вони приймали активну участь у відборі нових членів. Однак раніше Європейське Енергетичне Товариство наголошувало, що Регулятор піддається чималому політичному тиску. Для того, щоб існували конкурентні ринки, Коміссія має і надалі залишатися незалежною, особливо у період політичних кампаній та передвиборчої турбуленстності. Для цього американці готові надавати всебічну допомогу. Зокрема, для організації т.зв. «регуляторного аудиту», який повинен гарантувати, що відбуватимуться капітальні інвестиції в інфраструктуру, а також що витрати у результаті цих інвестицій є прийнятними і слугують державним інтересам.

Таким чином, можна зробити декілька важливих висновків щодо американської політики щодо української енергетичної безпеки.

По-перше, у Вашингтоні визнають, що енергонезалежність України важлива для її самостійності як геополітичного суб'єкта. Більше того, є, мабуть, однією з найбільших умов цієї самостійності. Не даремно, США готові виділити на проекти з її забезпечення кошти американських платників податків через відповідні установи.

По-друге, в США налаштовані на те, що виділені ними 85 мільйонів доларів повинні забезпечити умови для розвитку незалежної української енергетики, але основний ресурс для цього – це інвестиції. Залучення інвестицій можливо тільки шляхом тарифної реформи і створення стимулів для інвесторів (зокрема, через перехід до методології стимулюючого регулювання (RAB) в електроенергетичному секторі).

По-третє, важлива частина всіх реформ — незалежний Регулятор, без якого всі інші кроки втрачають свій смисл.

Очевидно, що американці підтримуватимуть реформи української енергетики, але при цьому і дієво їх контролюватимуть. Отже, реформи – неминучі, оскільки вони є необхідною умовою співпраці України як з США, так і з ЄС. При цьому, Вашингтон, мабуть, не буде підтримувати ті політичні сили, які будуть стояти на заваді впровадження ринкових механізмів ціноутворення в український енергетиці. І, схоже, вони будуть дуже жорстко відстоювати як принципи, так і ідеологію реформування української енергетики. Очевидно, час «порожніх розмов» у цій сфері вже минув.