Історія з засиллям російського бізнесу на українському «лотерейному ринку» мала досить несподіване продовження.
Для тих, хто не в темі, з часів Януковича кілька російських олігархів (які заробляють у Росії у тому числі і на зброї) тримають в руках український ринок лотерей, прикриваючись назвами типу «Патріот» (звісно, у даному випадку – «патріот Росії», бо бізнес російський), та спираючись на прогалину в українському законодавстві, де записано, що Кабмін має розробили умови ліцензування операторів лотерей, але жоден Кабмін поки що за 5 років так і не спромігся цього зробити. Відповідно, росіяни, яких завела ще «сім'я Януковича» користуються цією дірою, і продовжують робити в Україні мільйони з повітря.
Аж от наче десь почав майоріти несміливий натяк на надію якось вирішити цю ситуацію. У Мінфіні нарешті розробили порядок ліцензування «лотерейщиків», і направили його до Кабміну. Тут варто сказати, що яким би це порядок не був, сам факт переліцензування має прибрати з ринку нинішніх російських власників основних українських операторів. Просто тому, що ВОНИ ВЖЕ знаходяться у санкційному списку, який було впроваджено в Україні рішенням РНБО.
Звісно, наші «російські друзі» не довго чухали макітру, але спробували перейти у наступ, залучивши весь арсенал «вітчизняного піару». Себто, скандали, ксенофобію та обвинувачення.
Зокрема, «російські лотерейщики» почали розганяти інформацію, що, начебто, за нападками на ними стоїть «вірменська діаспора» на чолі з міністром Аваковим.
Тут треба сказати, що розпалення національної ворожнечі – давній метод із арсеналу ФСБ/КДБ. Вкинеш його – і одразу можна відволікти увагу від того простого факту, що зараз гроші з українських лотерей йдуть в Росію. Особисто я не бачу зв'язку між національністю міністра внутрішніх справ та тим, що санкційні російські компанії продовжують вести бізнес в Україні.
Ще один прийом – «лотерейщики» підключили до своїх акцій бійців «Айдару». Очевидно, аби нейтралізувати останні акції «Нацкорпусу», котрий розпочав досить рішучу кампанію проти російських «торговців повітрям». І тут знову ж таки – все наче по методичкам КДБ. Спроба подати серйозну проблему як «внутрішні розборки» незрозуміло-кого.
Я це все пишу лише з однією метою – аби співгромадяни на все це «не велись».
Особисто мені байдуже, хто буде займатися лотерейним бізнесом в Україні. Я знаю одне – це буду точно не я. Єдине, що мені потрібно, як громадянину, — це те, аби в Україні не заробляли гроші росіяни, внесені до санкційних списків, через підтримку агресії проти моєї держави. Все інше – це деталі.
Ще я розумію, що впровадження нормальної процедури ліцензування лотерейного ринку зменшить рівень корупціогенності, принесе туди хоч якійсь порядок та, найголовніше, додаткові доходи до бюджету. Заплати гроші, купи ліцензію – і працюй. Звісно, якщо ти – не відвертий спонсор ворогів України.
Ну і до національностей це відношення не має. Нехай ти будеш хоч зулусом, хоч монголом – для тебе основою роботи має бути закон, і підтримання цього закону і називається порядком. Тим самим порядком, якого у нас поки що в країні не вистачає. І на лотерейному «ринку» — так само.
