«Здесь правит не тот, у кого есть бумага, а тот, у кого длинней джага-джага».

(Запрещённые барабанщики (с))

Уявимо собі виборчий округ ня якому є три виборчі дільниці.

Одна знаходиться на території наукового містечка (500 виборців), інша — в слідчому ізоляторі (1000 виборців).

Ну й ще одна дільниця в психіатричній лікарні для дієздатних громадян. Хай буде там 750 виборців.

Й три кандидата.

Один пропагує іноваційний шлях розвитку округу, інший обіцяє амністію, третій закликає готуватись до війни з прибульцями

Зрозуміло, де у якого кандидата «базовий електорат». Так само зрозуміло, що шанси наукового кандидата стати керівником округу у разі жеребкування складають 33/100, у той час як на виборах його шанси 22/100.

Але найцікавіше те, що відбуватиметься у другому турі виборів, куди вийдуть кандидат «за амністію» та стратег війни з прибульцями. Як вважаєте, до кого з цих двох перейде електорат наукового містечка?

Я б на місці цього електорату усвідомив, що треба у найкоротший час проводити у науковому містечку мобілізацію та будувати атомну бомбу.

Але найгірше для мешканців наукового містечка те, що пацифістьски налаштована інтелігенція може скоріше проголосувати за амністію «шапкокрадам» ніж за війну будь-з-ким, навіть з прибульцями.

Запитаєте — а хіба божевільні не можуть обрати іноваційну казку замість війни з прибульцями?

Відповідь — можуть. Але не оберуть. Й не про це зараз мова.

Мова про елементарну арифметику сучасності. Однакове право керувати країною мають як недобита ліберальними реформами професура, так й нарко-алкогольно залежний лохторат.

Люди, які сподіваються, що посередництвом виборів буде обрано кращу владу, мають бути впевненими, що хоча б половина виборців реально пропрацює механізм того, яким чином від голосування отримати реальний відгук у особистих змінах на краще.

У цьому механізмі найголовніша деталь — усвідомлення того, що ти сам обираєш свій шлях на Землі. Й усі ці «продажні депутати, мєнти й ідіоти що оточують» — це наслідок, а не причина твого жевотіння у рамках «можливого».

Вище сказано: поки не обрали зека або божевільного, треба самим мобілізовуватись та створювати атомну бомбу.

...

Запитаєте — на що я натякаю? Йти у партизани, не ходити на вибори?

Натякаю я на те, що обирати партію треба на на виборах, а коли ти до неї вступаєш.

«А якщо немає партії, до якої хочеться вступити?»

Йдіть, голосуйте, я з теж піду 21 липня на дільницю до школи, де колись вчився.

Й створюватиму партію нову.

Але не чекайте дива.

Свідомість більшості українців звужено невідворотно. Скоро «верхи» знову не зможуть, а «низи» не забажають жити по-старому. Й від інтервента нас врятує лише атомна бомба.

Кожен, хто це усвідомлює, повинен про це сказати.

Я сказав.