Якщо президент країни, яка веде оборонну війну з ядерним агресором, ігнорує захисників своєї країни, навiть не згадуючи їх в новорічному привітанні, і — навпаки вітає президента країни-агресора, то це не тільки підло і цинічно, цей шлях нiколи не приведе до миру.
А той мир, який хоче наш президент, звичайно, допоможе пиляти більше бабла всій його команді. Та й ще кинути кожному українцю по зайвому шматку сала і зайву пляшку горілки. Щоб всім стало все-одно, що відбувається за межами його хати. І забути про все, що було у нас останні шість років (як мінімум!).

І Кремлю відродження протистояння між малоросами і українцями дуже вигідно. Чим більше відбувається імітація зближення з тим, хто i сьогоднi знищує нашу краiну, з тезами «Зрозуміти і пробачити все заради квазі-миру», тим бiльше ми себе розкриваємо і послаблюємо.
Чим полегшуємо проникненню ворога в наше життя. Якщо ми промовчимо і проковтнемо це сьогоднi, то завтра знайдуться нові солісти з 96-го, 97-го ( i т.д.) кварталiв, з пiснями про спільні проекти взаємної любові, «Припинення цього дурного протистояння ', «Ми ж повинні бути разом назавжди» і т.д.
На Москаль-ТБ такий тренд вже давно запущений. І він виглядає приблизно так: «Ми готові вас, нерозумних хохлів, пробачити. Так і бути, ми вас навчимо життя. Адже наш єдиний народ намагалися розлучити злі сили. Ми зробимо вам послугу і приймемо в свої обійми». І медійні обличчя iз зомбоящика зі скупий сльозою вимовляють ватникам свої монологи про «Вічну дружбу і єдність нашої віри, мови і спільній боротьбі з пiдступним закордонням».


Тільки, наших ні країни, ні хати таким чином не залишиться! І останнє — хто забуває минуле, втрачає майбутнє!

5e0db3c71cb6a.jpg